ДОСВІД РОБОТИ «Профілактика порушень писемного мовлення у дошкільнят із загальним недорозвитком мовлення»

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАІЇ

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКОГО РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Комунальний заклад

«Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №353

комбінованого типу Харківської міської ради»

Тема досвіду:

«Профілактика порушень писемного мовлення у дошкільнят із загальним недорозвитком мовлення»

Вчителя-логопеда

Стружко Т.М.

Харків – 2016 р.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВПЛИВУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО

ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ.                          

1.1 Нейрофізіологічні механізми взаємодії дрібної моторики та

мовлення………………………………………………………………………….9
1.2 Прояв порушень розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного

віку із загальним недорозвитком мовлення……………………………………14
1.3. Підготовка руки дитини до письма……………………………………......18

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ

ІГОР ТА ВПРАВ З РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ ДО ОВОЛОДІННЯ

ПИСЬМОМ.

2.1 Визначення стану дрібної моторики та зорово – просторових

уявлень дітей  експериментальної групи при первинному обстеженні……..22
2.2. Застосування добірки ігор та ігрових вправ з розвитку дрібної

 моторики у дітей експериментальної групи…………………………………..25
2.3  Аналіз результатів експериментального дослідження…………………...29
2.4. Рекомендації щодо використання  ігор з розвитку дрібної моторики

 і координації рухів в процесі корекційної роботи з дітьми дошкільного

віку із ЗНМ……………………………………………………………………….33

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………53

ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 56

Вступ

«Витоки здібностей та обдарувань  -

  у кінчиках їхніх пальців.

 Від них, образно  кажучи, йдуть найтонші                                                                        струмочки, які забезпечують джерело

творчої  думки.  Чим більше впевненості і

винахідливості в рухах дитячої руки

зі знаряддям праці, тим складніші рухи,

необхідні для цієї взаємодії, тим

яскравіше творча стихія дитячого

розуму. Чим більше майстерності в

дитячій душі, тим дитина розумніша ».

                                                                                          В.В. Сухомлинський

Тема досвіду: «Профілактика порушень писемного мовлення у дошкільнят із загальним недорозвитком мовлення».

Стисла анотація досвіду. У представленому досвіді розкрита педагогічна система підвищення рівня мовленнєвого розвитку дітей при підготовці руки до письма засобами сучасних дидактичних ігор і вправ, прийомами пальчикової гімнастики і масажу, розроблені комплексні заняття для дітей із загальним недорозвитком мовлення, які мають освітні проблеми і порушення емоційно - вольової сфери. Матеріали досвіду допоможуть педагогам активізувати пізнавальну і мовленнєву діяльність кожної дитини, забезпечити оволодіння міцними навичками письма, розвинути комунікативні вміння, виховати самостійність, наполегливість, рішучість.

Актуальність досвіду. Василь Сухомлинський писав: «Розум дитини – на кінчиках її пальців». Рука пізнає, а мозок фіксує відчуття й сприйняття, поєднуючи їх із зоровими, слуховими й нюховими в складні образи й уявлення. Високий рівень сформованості дрібної моторики дитячих пальців забезпечує достатній рівень пам'яті, уваги й готує руку до письма. Зараз вже відомо, що на початковому етапі життя саме дрібна моторика відображає те, як розвивається дитина, свідчить про його інтелектуальні здібності. Діти з погано розвиненою ручною моторикою незграбно тримають ложку, олівець, не можуть застібати ґудзики, шнурувати черевики. Їм буває важко зібрати деталі конструктора, що розсипалися, працювати з пазлами, паличками для рахування, мозаїкою. Вони відмовляються від улюблених іншими дітьми ліплення і аплікації, не встигають за дітьми на заняттях. Таким чином, можливості освоєння світу дітьми виявляються збіднілими. Останнім часом психологи усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей, що призводить до зниження розвитку мови й мислення.Всебічне уявлення про навколишній предметний світ у людини не може скластися без тактильно-рухового сприйняття, оскільки воно лежить в основі чуттєвого пізнання. Саме за допомогою тактильно-рухового сприйняття складаються перші враження про форму, величину предметів, їх розташування в просторі. Щоб навчити малюка говорити, необхідно не лише тренувати його артикуляційний апарат, але і розвивати дрібну моторику рук. Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання, і саме в цій області дошкільнята зазнають серйозні труднощі. Тому роботу по розвитку дрібної моторики треба починати задовго до вступу до школи.

Зазвичай дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, в неї досить розвита пам'ять і увага, зв'язна мова. Вчителі відзначають, що першокласники часто відчувають серйозні труднощі з опануванням навичок письма. Письмо - це складний навик, що включає виконання тонких координованих рухів руки. Техніка письма потребує злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки, а також добре розвиненого зорового сприйняття і довільної уваги. Для оволодіння навичкою письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Непідготовленість до письма, недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги може призвести до виникнення негативного ставлення до навчання, тривожного стану дитини в школі. Тому в дошкільному віці важливо розвинути механізми, необхідні для оволодіння письмом, створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості.У дошкільному віці важлива саме підготовка до письма, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма. Вміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці, саме до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку розвиток дрібних м'язів кисті.
Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи. Педагоги, які приділяють належну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики і координації рухів руки, вирішують відразу два завдання: по-перше, непрямим чином впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, готують до оволодіння навичкою письма , що в майбутньому допоможе уникнути багатьох проблем шкільного навчання.У дошкільному віці потрібно особливо звернути увагу, якщо дитина активно повертає аркуш при малюванні або зафарбовуванні. У цьому випадку дитина замінює вміння змінювати напрямок лінії за допомогою тонких рухів пальців повертанням листа, позбавляючи себе цим тренування пальців і руки. Якщо дитина малює дуже маленькі предмети, як правило, це свідчить про жорстку фіксацію пензля при малюванні. Цей недолік можна виявити, запропонувавши  малюку намалювати одним рухом окружність, діаметром приблизно 3-4 см (за зразком). Якщо дитина має схильність фіксувати кисть на площині, вона не впорається з цим завданням: намалює вам замість окружності овал, окружність значно меншого діаметру або малюватиме її в декілька прийомів, пересуваючи руку.Починати роботу з розвитку дрібної моторики потрібно з самого раннього віку. Вже в дитячому віці можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, пов'язані з корою головного мозку. У ранньому і молодшому дошкільному віці потрібно виконувати прості вправи, супроводжувані віршованим текстом, не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання і розстібання гудзиків, зав'язування шнурків тощо. Звичайно, у старшому дошкільному віці робота з розвитку дрібної моторики і координації рухів руки повинна стати важливою частиною підготовки до школи.
Можливість пізнання навколишніх предметів у дітей більшою мірою пов'язана з розвитком дій рук. З боку може здатися, що дитині простягнути руку до предмета, дістати і взяти його настільки просто, що це не заслуговує на особливу увагу. Але якими б простими не здавалися  ці дії для нас, дорослих, потрібно відзначити: у дитини з перших місяців життя вони ще відсутні, немовля ще не може виконувати координовані, цілеспрямовані дії. Адже в перші місяці життя всі рухи дитини, в тому числі і рухи рук, носять безумовно-рефлекторний характер, тобто виникають без цілеспрямованого вольового зусилля - вони не навмисно.Цілеспрямовані, навмисні дії виникають у дитини в процесі виховання і навчання її дорослими.
Багато вчених вважають, що розвиток мовного центру в лівій півкулі обумовлено провідною роллю руки в трудовій діяльності.
Адже не випадково в історії розвитку людства роль рук підкреслюється особливо. Саме руки дали можливість розвинути шляхом жестів ту первинну мову, за допомогою якої проходило спілкування первісних людей.
Цікавий онтогенез розвитку дій рук дитини. І. М. Сєченов був одним з перших учених, що піддав критиці теорію спадкової зумовленості розвитку рухів дитини як результат дозрівання нервових структур. Він писав, що рухи руки людини спадково не зумовлені, а виникають в процесі виховання і навчання як результат асоціативних зв'язків між зоровими, чуттєвими і м'язовими змінами в процесі активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Розвиток мови дітей тісно пов'язаний зі станом дрібної моторики рук. Розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Як правило, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то і мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення.

Оскільки в даний час збільшується число дітей з порушенням мовленнєвого розвитку, можна вважати проблему розвитку дрібної мускулатури рук актуальною.

Мета досвіду: визначити основні напрямки роботи з розвитку дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
Завдання досвіду:
1. Вивчити стан проблеми розвитку дрібної моторики при нормальному і порушеному онтогенезі.
2. Виявити рівень розвитку дрібної моторики рук і мови у дітей із загальним недорозвитком мовлення.

3. Визначити основні напрямки з розвитку і досконалості тонкої мускулатури рук.

4.Поліпшити загальну рухову активність.

5.Поліпшити дрібну моторику пальців, кистей рук.

6.Поліпшити координацію і точність рухів руки і ока, гнучкість рук, ритмічність.

7.Розвивати уяву, логічне мислення, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття, творчу активність.

8.Сприяти нормалізації мовної функції.

9.Створювати емоційно-комфортну обстановку в спілкуванні з однолітками і дорослими.
Об'єкт вивчення: дрібна моторика рук дітей із загальним недорозвитком мовлення.

Предмет вивчення: процес розвитку дрібної моторики пальців рук дітей із загальним недорозвитком мовлення.
Гіпотеза. Своєчасна діагностика порушення розвитку дрібної моторики рук дозволить правильно побудувати корекційну роботу з розвитку мовлення та підготовки руки дітей із загальним недорозвиненням мови до письма.
Методи дослідження: аналіз літератури з проблеми дослідження, вивчення анамнестичних даних дитини, бесіда, спостереження, експеримент, якісно-кількісний аналіз результатів дослідження.
Об’єкт узагальнення досвіду:

Досвід сформувався в умовах Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №353 комбінованого типу Харківської міської ради»,на базі групи із загальним недорозвитком мовлення № 5 «Капітошка». Дошкільний навчальний заклад №353 «Ялинка» знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Валдайська,19-а.

У автора досвіду є вища педагогічна освіта,досвід роботи,підібраний матеріал за обраною темою,що дозволило розпочати роботу по розвитку дрібної моторики у дітей.

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування впливу дрібної моторики на розвиток мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
1.1 Нейрофізіологічні механізми взаємодії дрібної моторики та мовлення.

Проблема розвитку дрібної моторики вивчалася з давніх пір. Рухи пальців рук історично, в ході розвитку людства виявилися тісно пов'язаними з мовною функцією. Першою формою спілкування первісних людей були жести; особливо велика тут була роль руки - вона дала можливість шляхом вказівних,оборонних, загрозливих та інших рухів розвинути ту первинну мову, за допомогою якої люди спілкувалися. Пізніше жести стали поєднуватися з вигуками.  Пройшли тисячоліття, поки розвинулася словесна мова, але вона довгий час залишалася пов'язана з жестикуляторною промовою. Дослідження І.М. Сеченова, І.П. Павлова, А.А. Ухтомського, В.П. Бехтерева, А.Н. Соколова та інших показали виняткову роль рухів рухово-кінестетичного аналізатора в розвитку мови і мислення і довели, що першою домінуючою вродженою формою діяльності є рухова.
І.М. Сєченов писав, що до всіх відчуттів домішується м'язове відчуття: можна дивитися, не слухаючи, і слухати, не дивлячись, можна понюхати не дивлячись і не слухаючи, але нічого не можна зробити без руху. М'язові відчуття, що виникають при діях з предметом, підсилюють всі інші відчуття і допомагають зв'язати їх в єдине ціле. «Мені навіть здається, що я ніколи не думаю словом, а завжди м'язовими відчуттями» [5].
На думку І.П. Павлова: «Мова - це, перш за все м'язове відчуття, яке йде від мовних органів в кору головного мозку» [5].
В.В. Сухомлинський писав: «Витоки здібностей та обдарувань дітей - у кінчиках їхніх пальців. Від них, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які забезпечують джерело творчої думки. Чим більше впевненості і винахідливості в рухах дитячої руки зі знаряддям праці, тим складніші рухи, необхідні для цієї взаємодії, тим яскравіше творча стихія дитячого розуму. Чим більше майстерності в дитячій душі, тим дитина розумніша ».
Р.Є. Левіна займалася вивченням недоліків письма в дітей з мовними порушеннями. Вона вказувала, що грамотне написання, очевидно, визначається тільки знанням правила. Грамотне написання готується ще задовго до його проходження досвідом усного спілкування і узагальнень, що виникають в мовному досвіді. У дітей з недорозвиненням мови досвід мовного спілкування занадто бідний. Порушення письма у цієї категорії дітей слід розглядати як вторинне явище, залежне від недорозвинення усного мовлення, а не як самостійне ізольоване порушення.
У літературі описані специфічні рухові порушення у дітей з олігофренією, аномаліями мови, слуху, зору, із затримкою психічного розвитку та мінімальною мозковою дисфункцією. Ці порушення різноманітні як за своїми проявами, так і за механізмами їх виникнення.
Окремі прийоми роботи з розвитку моторики у дітей із затримкою мовного розвитку описані Н.С. Жуковою, Е.М. Мастюковою, Т.Б. Філічевою, при моторній алалії - Н.І. Кузьміною, Т.Б. Різдвяною. Рекомендації щодо формування рухових навичок у дітей з церебральним паралічем описані М.В. Іпполітовою, Р.Д. Бабенковою, Е.М. Мастюковою.
М.М. Кольцова в книзі «Дитина вчиться говорити» підкреслює важливість розвитку дрібної моторики рук для розвитку мовлення дитини. Провівши ряд спостережень і досліджень вона прийшла до висновку, що якщо розвиток рухів пальців відповідає віку (норма), то і розвиток мови теж в межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає - відстає і розвиток мови, хоча загальна моторика при цьому може бути в межах норми і навіть вище. Перевірка великої кількості дітей показує закономірність. Автор також пише: «Кажучи про період підготовки дитини до активної мови, потрібно мати на увазі не тільки тренування артикуляційного апарату, а й рухів пальців рук». Вона також робить висновок про те, що кисть руки можна віднести до мовному апарату, а рухову проекційну область кисті руки вважати ще однією мовною областю мозку. У своїй книзі М.М. Кольцова підводить підсумок своїх досліджень: «Зв'язок функції кисті рук і мови виявився настільки тісним і значним, що тренування пальців рук ми можемо розглядати, як потужний фізіологічний стимул розвитку мовлення дітей».
Багато сучасних дослідників також дотримуються думки про важливість розвитку дрібної моторики рук для мовного розвитку дитини, а також пропонують ряд практичних вправ на розвитку пальцевої моторики, описують пальчикові ігри, фізкультхвилинки, ігри - казки, пов'язані з розвитком тонкої моторики (М.Я. Аксьонова, О.С. Бот, Л.С. Рузіна, В. Кудрявцева, І.Ф. Марковська, Е.А. Екжанова, Е.М. Мастюкова, Т.А. Ткаченко, А.К. Толбанова та ін.).
Т.А. Ткаченко робить висновок, що включення вправ з розвитку пальцевої моторики в фізкультхвилинки дозволяє стимулювати дію мовних зон головного мозку, що позитивно позначається на виправленні мовлення дітей.
В.В. Цвинтарний також дотримується точки зору про те, що розвиток дрібної моторики рук пов'язаний з розвитком мови і сприяє її розвитку, а також пропонує ряд вправ для роботи з пальчиками, з рахунковими паличками, сірниками.
Новонароджена дитина має набір первинних автоматизмів, що забезпечують, насамперед, акт смоктання і регуляцію м'язового тонусу. Зорове, слухове сприйняття знаходяться ще в рудиментарному стані. Але поступово зорові реакції стають все більш активними: від автоматичної фіксації погляду на випадково потрапивши у поле зору предмет дитина переходить до самостійного пошуку. Вона набуває здатності розглядати предмет. До шостого - сьомого місяця життя розглядання стає найважливішим способом вивчення навколишнього світу.
Але як тільки з'являється можливість брати предмети, перекладати їх з однієї руки в іншу (дев'ять - десять місяців), активне маніпулювання набуває головну роль у діяльності дитини.
До даного вікового етапу різні функціональні системи приходять з різним ступенем зрілості, досконалості. Одні вже оформилися і починають модифікуватися, інші тільки починають формуватися. У цьому і полягає принцип гетерохронності, тобто неодночасність дозрівання окремих функціональних систем мозку. Наприклад, зорове сприйняття удосконалюється швидше, ніж слухове або смакове, а здатність розуміти звернену мову виникає набагато раніше, ніж уміння говорити. З цього випливає, що гетерохронія наростання швидкостей проведення пов'язана з ускладненням рухових функцій. Схема «особа - руки - ноги - руки» відповідає основним етапам моторного розвитку дитини. А також наростання швидкостей передує формуванню нової функції. У цьому виявляється принцип випереджаючого забезпечення функції, який характерний для розвитку  нервової системи.
Всі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, психіку дітей, відзначають великий стимулюючий вплив функції руки.
Видатний російський просвітитель XVIII століття Н.І. Новиков ще в 1782 році стверджував, що «натуральне спонукання до дії над речами» у дітей є основним засобом не тільки для отримання знань про ці речі, але і для всього їх розумового розвитку. Невропатолог і психіатр В.М. Бехтерєв писав, що рухи руки завжди були тісно пов'язані з промовою і сприяли її розвитку.
Англійський психолог Д. Сіли також надавав дуже велике значення «творчій праці рук» для розвитку мислення і мовлення дітей.
Окремі дослідження доводять, що між ступенем розвитку тонкої моторики кисті руки і рівнем розвитку мови у дітей існує взаємозалежність (Л.Ф.Фоміна, 1971; М.М.Кольцова, 1973). М.М. Кольцова прийшла до висновку, що є всі підстави розглядати кисть руки як орган мови - такий же, як артикуляційний апарат - і що мозкову проекцію кисті руки можна вважати ще однією мовною зоною мозку.
В.І.Лубовскій (1978) слідом за М.М.Кольцовою (1973) вважає  неспростовно доведеним, що розвиток рухів у перед дошкільному віці надає сприятливий вплив на формування мови. Він вказав на теоретичне і практичне значення розкриття взаємовпливів рухового аналізатора і словесної системи.
Відзначаючи важливість дослідження довільних рухів, А. В. Запорожець (1960) вказував, що їх формування у людини відбувається за участю мови, що має абстрагуючу і узагальнюючу функцію.
Рухи пальців рук у людей удосконалювалися з покоління в покоління, оскільки люди виконували руками все більш тонку і складну роботу. У зв'язку з цим відбувалося збільшення площі рухової проекції кисті руки в людському мозку. Так, розвиток функції руки і мови в людей йшло паралельно.
Приблизно такий же хід розвитку мовлення дитини. Спочатку розвиваються тонкі рухи пальців рук, потім з'являється артикуляція складів; всі подальші вдосконалення мовних реакцій стоять в прямій залежності від ступеня тренування рухів пальців.
У віці близько 5 місяців дитина починає протиставляти великий палець іншим при схоплюванні предмета, само загарбання при цьому здійснюється не всією долонею, а пальцями. На 6-му місяці рухи схоплювання стають точнішими, впевненими. На 7-му місяці - з'являється артикуляція складів: так-так-так, ба-ба-ба і т.д. У 8-9 місяців малюк бере вже дрібні предмети двома пальцями, показує пальцем на той предмет,що привертає його увагуі т.д. Слідом за розвитком тонких диференційованих рухів пальців починається проголошення перших слів.
Протягом усього раннього дитинства чітко виступає ця залежність - у міру вдосконалення тонких рухів пальців рук йде розвиток мовної функції.
У лабораторії вищої нервової діяльності дитини в електрофізіологічному дослідженні, проведеному Т.П. Хрізман і М.І. Звонарьовою, було виявлено, що, коли дитина виробляє ритмічні рухи пальцями, у неї різко посилюється узгоджена діяльність лобових і скроневих відділів мозку (в лобовій області знаходиться рухова мовна зона, а в скроневій - сенсорна). Якщо дитина виробляє ритмічні рухи (розгинання і згинання) пальцями правої руки, то в лівій півкулі мозку в неї виникає посилення узгоджених електричних коливань саме в лобній і скроневій зонах. Рухи пальців лівої руки викликало таку ж активізацію в правій півкулі.
У міру дорослішання дитини виникає ще більша залежність розвитку моторної мови від розвитку загальної моторики в цілому, і зокрема від рівня розвитку дрібної моторики.
У дефектології та невропатології вже давно були спостереження, що говорили про тісний зв'язок функцій мови і руки. Повертаючись до анатомічних відносин, дослідники звернули увагу на те, що близько третини всієї площі рухової проекції займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної моторної зони. Саме величина проекції кисті і її близькість до моторної мовної зоні навели вчених на думку про те, що тренування тонких рухів пальців рук надасть більший вплив на розвиток активної мови дитини, ніж тренування загальної моторики.
Таким чином, можна зробити висновок: якщо розвиток моторики відповідає віку (норма), то і розвиток мовлення теж в межах норми; якщо ж розвиток моторики відстає - відстає і розвиток мовлення. Перевірка  великої кількості дітей показує, що це не випадковість, а закономірність.

1.2 Прояв порушень розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.

Численні дослідження О.С. Бот, О.І. Ісєніної, О.М. Мастюкової, М.В. Іпполітової,  Л.В. Фоміної та ін. показали, що удосконалення мовленнєвих реакцій прямо залежить від ступеня тренування рухів пальців, адже саме розвиток дрібної моторики позитивно впливає на функціонування мовленнєвих зон кори головного мозку. Беручи до уваги вищеозначене, Рібцун Ю.В. особливу увагу приділила обстеженню пальчикової моторики. З цією метою використовувались спостереження за ігровою, зображувальною діяльністю дітей, пропонувались дії з предметами та спеціально підібрані ігрові вправи, під час виконання яких звертали увагу на особливості півкульної латеральності (право-, лівостороння латеральність, білатеральність,  прихована ліворукість).При визначенні ведучої руки праворукими серед дітей виявилось 33,0%, ліворукими – 19,8%, амбідекстрами  – 46,2%. Було відмічено, що діти граються обома руками, ведуча рука у них часто змінюється. Так, Діана К. 3,5 р., складаючи кубики, в однаковій мірі вправно володіє як правою, так і лівою рукою; Герман М., 3,2 р. їсть, тримаючи ложку у правій руці, а коли відволікається, бере її в ліву руку.Дітям пропонувалося зобразити прямі лінії („Доріжка”), мазки та крапки („Сліди”), спіралеподібні лінії („Клубочки”), використовуючи олівці та гуашеві фарби; зліпити кульку, паличку („Пластилінові фантазії”).

Обстеження проводилось і під час дій з предметами:

викласти візерунок з мозаїки („Чарівні візерунки”);

самостійно застібнути ґудзики (великий, середній, потім маленького розміру) („Шапочка клоуна”);

нанизувати на нитку намистини („Намистечко”);

класти в коробку дрібні іграшки правою та лівою рукою („Збери іграшки”).

Додатково використовувалися наступні ігрові вправи:

покласти обидві долоні на стіл і розчепірити пальці, з’єднати їх („Гусячі лапки”);

почергово доторкнутися кожним пальцем лівої руки до великого пальця; аналогічно виконати вправу правою рукою; обома руками одночасно („Пальчики вітаються”);

пальці стиснути в кулачок; виставити вгору вказівний і середній пальці; поворушити ними („Зайчик”);

внутрішню сторону долоні опустити вниз; вказівний і мізинець виставити вперед; середній та безіменний пальці притиснути до долоні і охопити великим („Коза”);

великі пальці правої та лівої руки разом з вказівними утворюють „кільця”; піднести “окуляри” до очей, зазирнути в них („Окуляри”).

Спостереження за виконанням ігрових завдань показало, що пальці молодших дошкільників із ЗНМ є малорухомими, їх рухи неточними, темп найпростіших вправ – уповільненим. Діти зі значними труднощами утримують олівець, причому тримають його всією долонею у верхній частині. Нажим ліній є слабким та нерівномірним. Значно легше їм користуватися пензликом та малювати фарбами.

Динамічна організація рухового акту кистей та пальців рук у більшості випадків характеризується труднощами чи невмінням швидкого і плавного відтворення запропонованих рухів, наявністю додаткових рухів, перестановок та порушень оптико-просторової організації.

Обстеження виявило порушення дрібної моторики у всіх дітей експериментальної групи і підтвердило той факт, що якщо розвиток тонких рухів пальців рук відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути у межах норми.

Спеціальні обстеження дітей, що мають мовну патологію, свідчать про наявність у них особливостей у стані розвитку дрібної моторики. Ретельне вивчення рухових функцій руки в сукупності з мовноруховою сферою дитини, всебічний аналіз стану зазначених функцій дозволяє скласти найбільш повне уявлення про характер порушень у розвитку дрібної моторики, розібратися в структурі дефекту.
 У дітей із загальним недорозвитком мовлення  виявляється порушеною можливість виконання як статичних, так і динамічних рухів кисті руки. Помилкове виконання завдань на дослідження праксису пози відзначається навіть в процесі знаходження заданого положення кистей  пальців рук при їх зоровому сприйнятті (зразком). Кількість помилок значно зростає в тих випадках, коли перед дитиною стоїть завдання відтворити потрібний рух за уявою, без опори на зорове сприйняття.
Найбільш важким для виконання є одночасна зміна положення обох кистей рук. Цей рух характеризується помилками, наявністю зайвих рухів, скороченням елементів рухів, постійним відтворенням одного і того ж положення обох кистей рук. Дітям виявляється досить складним перехід від одного руху до іншого. Виконання завдання характеризується великою кількістю персеверацій і перестановок. У ряді випадків послідовне виконання рухів руки виявляється можливим тільки при показуванні послідовності виконання рухів.
Виконання різних рухів пальцями рук дітьми дошкільного віку із ЗНМ характеризується в більшості випадків повільним темпом, одночасними рухами кількох пальців, їх напруженістю, неповним обсягом, наявністю додаткових рухів. Найбільш важкою для виконання є рухова програма, що вимагає точних, диференційованих і координованих рухів пальців рук. Це проявляється в недостатній координації складних рухів, неточності, моторної ніяковості, відставання від заданого темпу виконання рухів, порушенні плавності і амплітуди виконуваних рухів у вправах по показу і по словесній інструкції.
Недорозвинення дрібної моторики накладає відбиток і на формування у дитини із ЗНМ навичок самообслуговування: це розстібання і застібання гудзиків, зав'язування і розв'язування шнурків, стрічок, вирізування ножицями. У них виявляється сповільненість, зосередженість на одній позі, виконання такого роду рухів вимагає від дитини багато зусиль, виконується вкрай повільно і не завжди успішно. Так, наприклад, недостатньо сформований навик володіння ножицями проявляється в тому, що діти ріжуть самими кінцями ножиць, маленькими поступовими рухами, при цьому більше розриваючи папір, ніж, розрізаючи його. Вони часто допомагають собі руками, надриваючи папір у важких для розрізу місцях, різьби без дотримання контуру фігури.
  Такі особливості формування та розвитку ручної вмілості можуть бути обумовлені поразкою рухового аналізатора і виявлятися у вигляді обмеження рухливості (парезів), порушень м'язового тонусу, насильницьких і співдружніх рухів (гіперкінезах і синкинезій). У той же час вони можуть бути пов'язані і з порушенням вестибулярної функції, проявлятися переважно в труднощах збереження пози, координації рухів і т.д. Недосконалість регуляції процесів гальмування і збудження не дає повною мірою розвиватися спритності дітей. Вони важко переключаються з одного руху на інший, відчувають труднощі при зміні напрямку руху, включенні в рух різних м'язових груп і т.п.
Для дошкільнят із ЗНМ характерні недостатня сформованість основних рухових умінь і навичок, загальна моторна незручність, порушення оптико-просторового гнозису. Їхні рухи ритмічно не організовані, підвищена рухова виснаженість, знижені рухова пам'ять і увага.

1.3. Підготовка руки дитини до письма.

Багато сучасних вчених (Журова Л.Є., Іваненко А.П., Орланова Н.П., Варенцова Н.С. та ін.) акцентують увагу на обов'язковому навчанні дошкільників грамоти, вважаючи, що це допоможе дітям легше адаптуватись до шкільного навчання. В зв'язку з цим у різних програмах ДНЗ з 1966 року було виокремлено розділ «Навчання грамоти». Спочатку дітей знайомили з 12 буквами, потім з 18, далі було введено весь алфавіт, навчання читання і підготовку руки дитини до письма.

Сьогодні в старшій групі ДНЗ передбачається 38 - 40 індивідуально-групових занять на рік з підготовки руки дитини до письма (1 раз на тиждень). Важливого значення слід надавати індивідуальним заняттям з підготовки руки дитини до письма. Окремі завдання рекомендується планувати у складі занять з грамоти та математики з використанням зошитів з друкованою основою, рекомендованих Міністерством освіти і науки України. Як окремі заняття, підготовку руки дитини до письма слід планувати у другу половину дня тривалістю до 10 хвилин (тривалість вправ з проведення ліній 5-6 хвилин; решта часу йде на показ, підготовку, перевірку, аналіз зробленого).Підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток п'ясті руки й дрібних м'язів пальців (за А.Богуш) : 

- координація рухів руки, пальців, очей, передпліччя;

- розвиток окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей, контролю свідомості);

- розвиток просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над- під лінією, між лініями);

- вміння проводити протягом 0,5хв  безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.

Система вправ з підготовки руки дитини до письма (за А.Богуш):

І квартал - вправи на проведення прямих і похилих, ламаних, вертикальних і  горизонтальних ліній (в зошиті в одну лінійку, пізніше в зошиті в рідку сітку (косу лінійку);

ІІ квартал - вправи на проведення округлих, напівовальних та овальних ліній;

ІІІ квартал - безвідривне проведення ліній (різні види штриховки: прямими вертикальними і горизонтальними лініями; штрихування геометричних фігур та предметів прямокутної, квадратної, циліндричної форми; коса штриховка геометричних фігур і предметів овальної форми; штрихування уривчастими короткими лініями; штрихування на- півовалами, спіральними лініями; штрихування лініями з петлями трикутника, овала, кола; штрихування зображення крапками; змішане штрихування (див. А.Богуш «Готуємо руку дитини до письма». - Тернопіль: Мандрівець, 2009).

Крім вправ вихователі можуть використовувати зорові і слухові диктанти у роботі з дітьми. Зважаючи на складність такого виду діяльності з підготовки дитини до письма для 5-6-річних дітей, варто проводити протягом заняття фізкультпаузу - включати вправи для пальців рук, на правильне дихання, поставу, гімнастику для очей тощо. Корисно рухи виконувати під музичний супровід. Тривалість фізкультпаузи - 60-80сек. До фізкультпаузи доречно включити також 3-4 вправи на потягування, мета яких - впливати на скелет, грудну клітку, плечі, передпліччя, тулуб, кисті рук.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» не передбачає одночасного оволодіння читанням і письмом. Письмо букв, буквосполучень, складів та слів не передбачене зовсім. Діти пишуть лише елементи букв, хоча в зошитах з друкованою основою для дошкільників часто включаються вправи з написання друкованих літер.

Методика навчання дитини 5-6 років письма (за Уваровою Т.А., Волновою Ю.С., Федієнко В.А.):

Щоб рука дитини «слухалася» під час письма, її слід підготувати до цієї діяльності.

• На першому етапі слід пропонувати різноманітні ігри-вправи «з пальчиками»:

-         пальчики танцюють на столі;

-         пальчики грають на піаніно, скрипці, барабані;

-         пальчики крокують на столі;

-         проведи лінію пальчиком;

-         напиши букву в повітрі та інше.

• На другому етапі слід включати ігрові завдання на штрихування різних форм, букв.
• Третій етап - написання елементів друкованих букв у зошитах в клітинку.
• Четвертий етап - письмо в зошитах в клітинку, косу лінію (за зразком, списування з книжки, написання під диктовку).

Дітям пропонуються вправи з підготовки руки до письма, використовуючи в ДНЗ як олівці, так і кулькову ручку. Однак А.Богуш рекомендує в дитячому садку дітям писати кольоровими олівцями і простим м'яким олівцем з коротким вістрям. Олівець рекомендується брати так, як ручку в школі, трьома пальцями: великим, вказівним і середнім, не затискаючи між пальцями. Кінець олівця спрямовується у праве плече. Тримати його потрібно на відстані 2,5-3см від загостреного кінця. Вказівний палець не слід згинати.

Гігієнічні вимоги до занять з підготовки руки дитини до письма:

1.     Стіл і стілець повинні відповідати зростові дитини.

2.     Ноги повинні всією ступнею стояти на підлозі під кутом 45⁰, рівно.

3.     Сидіти за столом прямо, не лягати на стіл і не обпиратися на спинку стільчика.

4.     Відстань від грудей дитини до краю стола має дорівнювати ширині долоні дитини, тобто 3-4см.

5.     Відстань від очей до зошита - 30см.

6.     Джерело світла повинно бути зліва.

7.     Зошит треба класти так, щоб початок рядка, на якому буде писати дитина, був на середині грудей (під кутом 45-50⁰), поступово зошит лівою рукою пересувається вліво вгору).    

РОЗДІЛ 2.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІГОР ТА ІГРОВИХ ВПРАВ З РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДОШКІЛЬНИКІВ З ЗНМ ДО ОВОЛОДІННЯ ПИСЬМОМ

2.1. Визначення стану дрібної моторики та зорово-просторових уявлень дітей експериментальної групи при первинному обстеженні.

Батьків і педагогів завжди хвилює питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці, як правильно підготувати її до школи.

Вивчивши педагогічну літературу по роботі з дітьми-логопатами і провівши аналіз прочитаного, я дійшла висновку,  що робота з підготовки руки до письма, яка проводиться з дітьми з ЗНМ в дошкільному закладі не є достатньою. Звичайно, навчання письму – завдання школи. Але багато з необхідних навиків і умінь дитина може засвоїти до того, як перед нею встане шкільне завдання – вчитися писати. Письмо – це складний навик, що включає виконання тонких координованих рухів руки. Техніка письма вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки,   а також добре розвиненого зорового-просторового  сприйняття і довільної уваги.

Робота була виконана на базі ДНЗ № 353 м. Харкова. На початку роботи було проведено обстеження дітей 6-ого року життя – 10 дітей. В експерименті приймали участь діти із загальним недорозвитком мовлення – 10 дітей (експериментальна група): 5 хлопчиків і 5 дівчаток. Переді мною стало завдання оцінити  рівень сформованості навиків, які обумовлюють готовність руки дитини до оволодіння письмом. На основі аналізу літератури я виділила такі навики: навик володіння олівцем; графічні навики на рівні вікових вимог; орієнтування на листі паперу; зорово-просторові уявлення; інструментальні навики (робота з ножицями, шнурування, різання пластиліну, ґудзики на власних речах).

Для визначення стану розвитку цих навиків були підібрані діагностичні завдання. Я використовувала такі завдання: методика «Будинок», розроблена Н. Гуткиною (Додаток 1); методика «доріжки» (по Л. Венгеру); адаптовані завдання з методики М.  Безруких, Л. Морозової  «Методика оцінки рівня розвитку зорового сприйняття дітей 5-7,5 років» (Додаток 2).

Виділені три рівня виконання завдань: високий; середній; низький.

Виконання завдання : на високому рівні передбачає самостійне виконання з незначною уточнюючою допомогою педагога. Темп виконання достатній; на середньому рівні в більшості випадків самостійне виконання завдання, але дитина потребує постійної стимулюючої допомоги. Темп виконання завдання уповільнений. Багато повторів, персеверацій. Помилки виконання помічає лише після стимуляції педагога. На низькому рівні завдання приймає частково, самостійне виконання без допомоги педагога майже неможливе. Помилки виконання не помічає, навіть при загостренні уваги педагогом. Темп низький. Наявні повтори. Не доводить завдання до кінця.

Результати дослідження представлені в таблиці 2.1, а також на діаграмі. Проведене дослідження демонструє низькій і середній рівень розвитку навиків, які забезпечують готовність руки до письма у дітей з ЗНМ

Таблиця 2.1.

Результати попереднього дослідження стану дрібної моторики та зорово-просторових уявлень дітей експериментальної групи

№		навик володіння олівцем	графічні навики	орієнтування на листі паперу	зорово-просторові уявлення	Інструментальні навики
1	дівчата	середній	низький	низький	низький	середній
2		середній	низький	низький	низький	середній
3		низький	низький	низький	низький	низький
4		середній	середній	середній	низький	високий
5		низький	низький	середній	низький	середній
6	хлопчики	низький	низький	середній	низький	низький
7		середній	низький	середній	середній	середній
8		низький	низький	низький	низький	низький
9		низький	низький	середній	низький	низький
10		середній	середній	середній	середній	високий

У дітей-логопатів слабо розвинена загальна і дрібна моторика, інструментальні вміння, недостатньо сформовані навики зорово-рухової координації, довільної уваги, пам'яті, уявлення про просторові ознаки і відношення. Дійсно, проаналізувавши навики і уміння, я прийшла до висновку, що у більшості дітей графо-моторні навики сформовані слабо або недостатньо. Практично всі діти-логопати пасивні і потребують стимуляції педагога.

Підготовка руки до письма є одним з складних етапів підготовки дитини до систематичного навчання, це також пов'язано з психофізичними особливостями 5-6 річної дитини.

2.2. Застосування добірки ігор та ігрових вправ з розвитку дрібної моторики у дітей експериментальної групи

Підготовка дітей  старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІІ рівня, обумовленого стертою формою дизартрії до опанування навиків письма починається з розвитку загальної моторики  і функціональних можливостей кистей і пальців рук в процесі ігрових завдань, включених в різні види дитячої діяльності.

Формування готовності дошкільників до опанування навиків письма направлене на розвиток наступних компонентів: розвиток зорової уваги і зорового сприйняття; зорово-моторної координації; просторового орієнтування; слухо-моторної координації; становлення базових графічних умінь і навиків.

Корекційна робота по підготовці руки до письма у дітей з ЗНМ повинна здійснюватися як на спеціальних заняттях, так і на заняттях по фізичному вихованню, образотворчій діяльності і ручній праці тощо.

Робота по формуванню графо-моторних навиків була включена в кожне логопедичне заняття, як індивідуальне так і фронтальне. Кожна дитина відвідувала 5 корекційних занять на тиждень. Крім того, батьки дитини отримали рекомендації щодо проведення роботи з дітьми, вихователі застосовували рекомендації логопеда під час прогулянок, на заняттях.

Згідно даним психологів і фізіологів, у дітей даного віку слабо розвинені дрібні м'язи рук, недосконала координація рухів, не закінчено окостеніння зап'ясть і фаланг пальців. Вважаю, що в цей період з дітьми-логопатами необхідно проводити самомасаж рук і кожного пальця, від нігтя до зап’ястя  і гімнастику для рук (Додаток 4).

Сам процес письма є надзвичайно складним і вимагає безперервної напруги  і контролю. При цьому формуються технічні навики: правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при письмі, дотримання гігієнічних вимог, графічні навики. (Додаток 3) Зорові і рухові аналізатори, які безпосередньо беруть участь в сприйнятті і відтворенні букв і їх елементів, знаходяться на різній стадії розвитку.

Таким чином, процес письма вимагає від дитини не лише фізичних, інтелектуальних, але і емоційних зусиль. Всякого роду перевантаження і пов'язана з ними перевтома самим негативним чином позначаються на опануванні графічних навиків.

Враховуючи все вищезазначене були підібрані і адаптовані до цілей завдання, які були спрямовані на підготовку руки до письма.

1. Розвиток дрібної моторики рук і зорово-рухової координації.

Мета: формування тонких, координованих рухів рук.

Діти виконують, копіюючи дорослого, наприклад: «Наші пальчики», «Візьми великий м’яч», «Візьми маленький м’яч», також ігри з дрібними і сипким матеріалами, ігрові завдання по застібанню ґудзиків, різноманітні шнурування, складання узорів з мозаїки, кубики Нікітіна і таке інше. Важливою часткою цього завдання є пальчикові ігри, в ході яких у дітей виробляється спритність, уміння управляти своїми рухами, концентрувати увагу.

2. Розвиток пам'яті, уваги і зорового сприйняття.

Мета: навчити встановлювати відповідність між двома і більш зображеннями;  навчити гостроті зору; стежити поглядом за заплутаними зображеннями; порівнювати дві картинки і знаходити в них невідповідність; знаходити помилки в малюнках; учити стежити за напрямом руху картинки, предмету, олівця, щоб мати можливість скоректувати свої дії; виховання стійкого інтересу до розгляду картинок, це є показником розвитку зорового сприйняття площинних зображень.

Зір – основний канал інформації про навколишній світ. Ми знаємо, що зорова  інформація переробляється в корі головного мозку. Дитина повинна

виділити властивості предметів, що сприймаються через зір. У дітей-логопатів ускладнена саме ця здатність обробки інформації. Їх необхідно навчити «дивитися і бачити».

3. Формування уявлень про просторові ознаки і стосунки.  

Мета: навчити дітей орієнтуватися в просторі,аркуші паперу, в зошиті в клітинку.

4. Формування графічних навиків.

Мета: навчити дітей-логопатів проводити різні лінії при  наслідуванні дій педагога, за зразком, домальовувати, замальовувати, копіювати, штрихувати, виконувати завдання за мовленнєвою інструкцією, правильно тримати олівець при письмі, правильній поставі.

Формування елементарних графічних навиків – це прекрасний спосіб розвитку дитини. По-перше, це потужний психотерапевтичний засіб [15]. Дитина, залишаючи слід фломастера або олівця на папері, починає відчувати себе більш значущою.

Крім того, це ефективний спосіб розвитку дрібних рухів пальців, їх м'язової сили. Це також є засобом розширення пасивного і активного словника дитини. Робота над графічними навиками – прекрасний спосіб виховання орієнтування на листі паперу. Це також засіб розвитку мислення.

У дитини з мовленнєвим недорозвитком, як правило, графічні навики розвинені недостатньо. Тому робота над розвитком графічних навиків є часткою комплексного кореційного заняття. В процесі розвитку графічних навиків у дітей виховуються довільна увага і пам'ять. З дітьми дошкільного віку проводилися прості графічні вправи, які сприяють розвитку дрібної моторики і координації рухів руки, зорового сприйняття і уваги. Прямі горизонтальні і вертикальні лінії в обмеженому просторі: «Доріжки», «Дощик», «Парашутисти»; ритмічні кругові рухи «Намотаємо нитки», «Зберемо мотузочок»; хвилясті лінії в горизонтальному і вертикальному напрямах «Летить метелик». Обведи малюнок, склади картинку по крапках-штрихах і штрихування. Штрихування, як один з найлегших видів діяльності, вводиться нами значною мірою і ради засвоєння дітьми необхідних для письма гігієнічних правил, оскільки насамперед необхідно навчити дітей правильно сидіти, правильно тримати олівець, папір.

В той же час вона продовжує залишатися засобом розвитку узгоджених дій зорового і рухового аналізаторів і зміцнення рухового апарату руки, що пише. Розфарбовування малюнків передбачає різні види штрихування, які забезпечують поступовість в розвитку і зміцненні дрібної мускулатури руки, відробітку координації рухів. При роботі з штрихом розвивається внутрішнє і зовнішнє мовлення дитини, її мислення, активізуються творчі здібності, які мають велике значення для дітей-логопатів.

Діти продовжують виконувати ускладнені завдання, вчаться одночасно починати і закінчувати роботу, ставити перед собою певні завдання правильного зображення тих або інших фігур, утримувати ці завдання в пам'яті.

Поступово вводимо роботу в зошитах в крупну клітину. Клітка дає великі можливості для розвитку дрібної моторики і елементарних графічних навиків, оскільки малювання по клітках вимагає дрібних і точних рухів, а також створює сприятливі умови для розвитку орієнтування в мікропросторі. В процесі роботи  в зошиті у дітей зміцнюється дрібна мускулатура пальців руки, удосконалюються зорово-рухова координація і орієнтування, розвиваються довільна увага, зорова пам'ять, аналітичне сприйняття, мовлення.

Зорові диктанти сприяють розвитку зорового сприйняття. Діти вчаться уважно розглядувати малюнки, що показуються ним, відтворювати їх по пам'яті, викладаючи їх з паличок, геометричних фігур, а потім замальовують олівцями. Зорові диктанти чергуються із слуховими, мета яких – розвиток уваги до мовлення педагога.

Роботу будувала з врахуванням індивідуальних і вікових особливостей розвитку дітей-логопатів, дотримуючи гігієнічні правила на заняттях                          по формуванню графічних навиків, вправи для профілактики зору, гімнастику для рук, спільні рекомендації по організації роботи по формуванню графічних навиків (Додатки 3,4). В процесі роботи по будь-якій темі знаходила сприятливі умови для відпрацювання, закріплення і автоматизації умінь і навиків, придбаних дітьми-логопатами раніше. Склала підбірку вправ для індивідуальних і фронтальних занять з дітьми-логопатами  і для самостійної роботи вдома.

2.3.Аналіз результатів експериментальної роботи

Після проведення корекційної роботи (формувальний етап експерименту) було повторно проведено обстеження дітей експериментальної групи.

Результати контрольного, підсумкового дослідження представлені в Таблиці 2.3. Наочне відображення результативності роботи на стовпчикових діаграмах рис 2.3.

 В процесі виконаної роботи у дітей-логопатів удосконалилися зорово-рухова координація, дрібна моторика, діти стали вільніше і упевнено користуватися олівцем, менше зазнають труднощі при роботі з ножицями, покращали пам'ять, увага, мислення. Проте деякі параметри зазнали незначні позитивні зміни . Це зорово-просторові уявлення і графічні навики, які безпосередньо пов’язані з зорово-руховою координацією. На мою думку це пов’язано з стійкістю порушення  і коротким терміном роботи. Зазначаю які порушення в цих ланках найчастіші при недоліках зорово-просторового сприйняття і зорової пам'яті: 1. Погане запам'ятовування конфігурації знака, малюнка букви і, відповідно, повільний темп, вгадування букв, поворотні рухи очей. 2. Погане виділення геометричних фігур, заміна схожих  за формою фігур (круг – овал, квадрат – ромб – прямокутник).

3. Труднощі формування зорового образу букви, цифри, графічного елементу: порушено співвідношення елементів, плутає схожі по конфігурації букви, цифри, пише зайві елементи або не дописує елементи букви, цифри.

 4. Можливе дзеркальне написання букв, цифр, графічних елементів.

5. Труднощі копіювання букв, цифр, геометричних фігур.

Хочу відзначити, що порушення зорової пам'яті у дітей найчастіше зустрічаються в комплексі з труднощами зорово-просторового сприйняття, викликають схожі по характеру труднощі і вимагають аналогічних заходів корекції.

При недоліках зорово-рухової координації:

1. Нездатність (труднощі) провести пряму лінію (вертикальну, горизонтальну).

2. Важкість формування правильної траєкторії рухів при виконанні графічного елементу (букви, цифри, геометричної фігури).

3. Нестійкий почерк (нерівні штрихи, різна висота і протяжність графічних елементів, великі, розтягнуті, різний нахил).

4. Тремор.

5. Дуже повільний темп малювання.

Таблиця 2.3.

Результати підсумкового дослідження стану дрібної моторики та зорово-просторових уявлень дітей експериментальної групи

№		навик володіння олівцем	графічні навики	орієнтування на листі паперу	зорово-просторові уявлення	Інструментальні навики
1	дівчата	Середній	середній	середній	середній	середній
2		Середній	середній	середній	середній	середній
3		Середній	низький	середній	середній	низький
4		Високий	середній	середній	середній	високий
5		Середній	середній	середній	низький	середній
6	хлопчики	Середній	низький	середній	середній	середній
7		Середній	середній	високий	високий	середній
8		Середній	низький	середній	середній	низький
9		Середній	низький	середній	середній	середній
10		Високий	середній	високий	високий	високий

Діти експериментальної групи

Дівчата	Хлопчики
1. Глущенко Лілія	6. Павлік Дмитро
2. Галко Анастасія	7. Котов Кирило
3. Худокормова Катерина	8. Чичуга Денис
4. Прокопенко Єлізавета	9. Шмараєв Артем
5. Бейгул Кіра	10. Саєнко Дмитро

Діти експериментальної групи по більшості  параметрів приблизились               до вікової норми розвитку. Крім того, робота по розвитку рухів рук повинна мати систематичний і регулярний характер, тільки тоді буде досягнутий успіх. Тому батьки під умілим керівництвом педагогів повинні приділяти увагу вправам, іграм, різним завданням на розвиток дрібної моторики і координації рухів руки.               

2.4. Рекомендації щодо використання  ігор з розвитку дрібної моторики і координації рухів в процесі корекційної роботи з дітьми дошкільного віку із ЗНМ.

У логопедичній групі дитячого закладу логопед разом з вихователем повинен регулярно проводити роботу з розвитку та вдосконалення дрібної моторики кистей і пальців рук. У роботі з дітьми із ЗНМ застосовується пальчикова гімнастика. Пальчикову гімнастику необхідно проводити щодня протягом 3-5 хвилин на початку заняття, або в середині у формі фізкультхвилинки. Починається вона з розминки пальців рук, стискання в кулак і розтискання пальців. Для цієї вправи можна використовувати гумові іграшки. Потім використовуються вправи для розслаблення пальців і кистей рук.
Наступними даються завдання на утримання пози кистей рук «Зайчик», «Кільце», «Гусак», «Коза - дереза». На першому занятті всі вправи виконуються в повільному темпі. Логопед стежить за правильністю пози кисті руки і точністю переключання з одного руху на інший. Можна допомагати дітям прийняти необхідну позу, дозволити підтримати і направити вільною рукою положення іншої руки. Важливо, щоб вказівки логопеда і вихователя були ясними, чіткими, містили елементи підтримки , оцінки дій дітей. Поступово завдання ускладнюються.
Вправа по утриманню пози може проводитися на різних рівнях складності: по наслідуванню, по мовній інструкції. Спочатку словесну інструкцію ми супроводжуємо показом, тобто діти працюють по наслідуванню. Потім ступінь їх самостійності ми збільшуємо - показ усувається і залишається тільки словесна інструкція.
Вправи, що складаються з серії послідовних рухів, припускають розвиток і вдосконалення довільної уваги, і автоматизацію дій. Можна запропонувати такі завдання: «Пальчики привіталися», «Зайчик - кільце», «Долоня - кулак» . Важливе місце по розвитку дрібної моторики у дітей із ЗНМ займає ритмічна організація руху, що надає позитивний вплив на вдосконалення слухо -рухової та слухо-зорово- рухової координації рухів.
Досягається це у вправах, суть яких полягає в тому, що дитина повинна відтворити рухами певний ритмічний малюнок у вигляді єдиної плавної кінетичної мелодії. Такими рухами можуть бути хлопки, постукування дерев'яною паличкою по столу і т.д. Ці завдання виконуються при спільній дії дорослого і дитини, за показом, по слуховому сприйняттю (з використанням екрану). Емоційна стимуляція і смислова організація цих дій здійснюється за допомогою мовних команд.
Подальший розвиток цілеспрямованості організації рухів і безкомпромісність дій відбувається при відтворенні рухів, мета яких - вироблення досвіду довільних рухів з відмовою від рухових стереотипів. Починаються такі завдання з найпростіших інструкцій: «Я хлопну один раз - ти піднімеш одну руку; я хлопну два рази - ти піднімеш дві руки ». Потім пропонуються завдання, що передбачають більш складний вибір: «Я стукну в бубон один раз - ти піднімеш червоний прапорець (ліву руку), я стукну два рази - ти піднімеш синій прапорець (праву руку)». У своїй роботі логопед використовує комплекс пальчикової гімнастики. (А.К. Толбакової).
Кожен комплекс розучується протягом тижня (десять комплексів - десять тижнів), потім починають повторювати. Попередньо заучується з дітьми назва пальців. Кожен комплекс складається з п'яти вправ і однієї потішки. Спочатку даються вправи, а потім потішки. Слухаючи потішку, діти відтворюють відповідні рухи. При повторенні потішки діти спонукаються до домовляння слів потішки, назві дій пальчиків. Потім діти заучують потішку напам'ять і надалі промовляють її, супроводжуючи рухами пальців рук. Обидві руки працюють одночасно, синхронно.
Дуже ефективні і захоплюючі наступні вправи для розвитку кистей і пальців рук. Наприклад, діти імітують процедуру миття рук під струменем води з різним напором. Основне завдання - викликати в дітей відчуття контрасту. Напір нормальний: рухи рук широкі, неспішні, плавні. Напір зменшується: руху більш зосереджені і напружені. Напір капання: з силою втираємо воду в шкіру, рухи квапливі. Несподівано натиск знову ставав нормальним: миємо руки звичним способом. Завдання повторюються.
Також використовується малювання в повітрі кистями і пальцями рук. Вправи «Веселкові бризки» розвиває уяву, сприяє формуванню культури емоційного переживання, підвищує загальний фізіологічний тонус. Можна струшувати розслабленими кистями в різному ритмі, імітуючи розбризкування крапель, оббризкуючи один одного. Дуже люблять діти «лікувати» руку. Ця вправа сприяє розвитку уяви, впевненості в собі, активізації біологічно активних точок шкіри, розташованих на руці. Це свого роду масаж.
Діти - «скульптори» ліплять вмілу і впевнену руку. Спочатку «руку» - «глину» розминають, домагаючись її пластичності. Потім розминають, розгладжують кожен палець, надаючи йому особливий «характер». Великий палець - добрий, сильний (тато). Вказівний - суворий, що стежить за порядком (матуся). Середній - головний помічник батьків (старший брат). Безіменний - лагідна, але працьовита сестричка. Мізинець - маленький помічник всіх членів сім'ї, неслухняний (молодший брат). Після того, як «скульптор» попрацював з пальцями, він оцінює своє «творіння» в цілому (обмацує, погладжує і пальці, і долоньку, і тильну сторону руки). Можна запропонувати виліпити з власної руки (шляхом її розгладження, розминання, поплескування) добру і ніжну руку близької людини - мами, тата, дідусі, бабусі. Також пропонуємо дітям із зусиллям давити на уявну стіну, розгладжувати уявну поверхню, малювати долоньками форму прямокутника, квадрата, здійснювати кругові рухи по уявному склу (вгору - вниз, з боку в бік).

Різного виду тренажери та їх використання
Тренажер (від англ. Train - виховувати, навчати, тренувати) - навчально-тренувальний пристрій для відпрацювання робочих навичок, вироблення і вдосконалення техніки виконання різних дій. Тренажери бувають прості, що дозволяють відпрацьовувати окремі елементи робочих навичок і дій, і складні, на яких відпрацьовують комплекс дій.
Для відпрацювання рухів рук і пальців використовуються тренажери як спеціально виготовлені, так і тренажери фабричного виготовлення, робота з якими спрямована на:
1) відпрацювання сили натиску пальців;
2) відпрацювання дій двох пальців;
3) відпрацювання дій трьох пальців;
4) одночасне відпрацювання дій всіх пальців;
5) відпрацювання дій двома руками.
Для стимуляції ізольованих рухів вказівного пальця підібрані наступні вправи: натиснення вказівним пальцем на кнопки, які видають звук предмета, на вимикачі, на клавіші фортепіано, на пластилін; малювання фігур на піску, манці, розсипаному борошні, нанесення відбитків на папір; обертання диска телефону, попадання пальцем в дрібні отвори; гра з маленькими ляльками, що одягаються на пальчик. Для тренування великого пальця використовуються наступні вправи: здавлювання м'яких музичних іграшок вказівним і великим пальцями, розкручування і закручування кулькової ручки, пляшкової кришки, відкривання і закривання дверного шпінгалета, ігри з прищіпками,зафарбовування малюнків, стирання гумкою і т.п.
Відпрацювання дій двома руками здійснюється в процесі застібання і розстібання гудзиків, блискавок, відкривання і закривання навісних замків.

Самомасаж кистей і пальців рук
Самомасаж є одним з видів активно-пасивної гімнастики.
Самомасаж - це масаж на самому собі - руками або масажними приладами. Сприятливий вплив масажу на організм людини, як місцевого, так і загального, відзначають багато авторів. Масаж має загальнозміцнювальну дію на м'язову систему, підвищуючи тонус, еластичність і скорочення роботи м'язів. Працездатність стомленого м'яза під впливом масажу відновлюється швидше, ніж при повному спокої. Позитивно діє масаж і на суглоби, також на еластичність і рухливість зв'язкового апарату. При систематичному проведенні масажу поліпшуються функції рецепторів, провідних шляхів, посилюються рефлекторні зв'язки кори головного мозку з м'язами і судинами. Під впливом масажу в рецепторах шкіри і м'язах виникають імпульси, які, досягаючи кори головного мозку, надають тонізуючу дію на центральну нервову систему, в результаті чого підвищується її регулююча роль відносно роботи всіх систем і органів.
У процесі корекційної роботи з дітьми можна використовувати наступні прийоми самомасажу: погладжування, розтирання, розминка, натискання, активні і пасивні рухи.
На основі рекомендацій А.А. Бірюкової були відібрані різні вправи самомасажу.При виконанні вправ самомасажу необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- Вправи повинні проводитися в комфортних для дитини умовах, бажано в супроводі приємної музики, відповідної релаксації;
- Шкіра рук повинна бути сухою, чистою, без садин і подряпин;
- Тривалість самомасажу - 2-3 хвилини;
- Вибір вправ залежить від стану м'язового тонусу;
Ці рекомендації дозволять педагогу зробити роботу більш ефективною.

Вправи з олівцем, кульковою ручкою, масажною паличкою
Прекрасним засобом для пальчикової гімнастики може послужити олівець, кулькова ручка. Завдяки своїй ребристої поверхні дані предмети впливають на біологічно активні точки, які знаходяться на долонях дитини, нервова система активізує роботу шкірних рецепторів, провідних шляхів, посилюються зв'язки кори головного мозку з м'язами і судинами. Під впливом даних вправ у дітей поліпшується пальцева моторика, нормалізується м'язовий тонус кистей .
В іграх з використанням даних предметів використовуються наступні вправи:
- Катання ручки між долонями в різних напрямках;
- Захоплення ручки таким чином, щоб середній і безіменний палець опинився з одного боку, а мізинець і вказівний з іншого боку ручки. У цьому положенні намагатися стиснути ручку, а потім поміняти положення захоплення навпаки;
- Затиснути ручку середніми фалангами середнього і вказівного пальців і «крокувати» суглобами по столу;
- Стискати і розтискати ручку в кулаці.

Вправи з масажним м'ячиком
В якості масажного м'ячика можуть бути використані гумові іграшки, еспандер, поролоновий м'ячик, малий гумовий м'ячик та ін.,які використовуються для розвитку м'язів пальців рук. Успіх будь предметно-практичної діяльності безпосередньо залежить від рівня розвитку м'язів пальців, кисті та передпліччя, що вимагає поступового і неухильного сприяння підвищення їх м'язової сили. Тому використання ігор з масажним м'ячиком дозволяє підвищити рівень ручної вмілості дитини, а отже сприяють розвитку мислення й мовлення. При включенні даного виду ігор та вправ в корекційну роботу слід враховувати наступні рекомендації:
1. На початковому етапі вправи на збільшення сили м'язів проводяться в діапазоні малих амплітуд, а потім амплітуду збільшують до повної, фізіологічної.
2. Після вправ на підвищення сили м'язів повинні слідувати вправи на їх розслаблення.
3. При виконанні поєднаних рухів у двох або більше суглобах не повинні виникати поточні рухи співдружності.
4. Для виконання вправ поступово застосовуються м'ячики чотирьох ступенів опору: дуже м'який, м'який, середній, твердий.

Ігри з пластиліном
Пластилін дає унікальні можливості проводити цікаві ігри з користю для загального розвитку, і для розвитку дрібної моторики.
Помічено: чим більше діти займаються ліпленням, тим впевненіше і координувати стають руху їх пальців. До чотирьох років можливість точних, довільно спрямованих рухів зростає, тому діти виконують завдання, що вимагають достатньої точності та узгодженості рухів рук. Під час гри з пластиліном можна читати дітям казку, а вони в цей час - творити найбільш вподобаних ним персонажів. Не потрібно стримувати фантазію дитини - серед виліплених зразків можуть виявитися істоти з його власного світу. За розповідями про них педагог зможе краще зрозуміти характер дитини.

Ігри з папером
Цей комплекс ігр допомагає регулювати м'язовий тонус дитини. Береться невеликий аркуш паперу,який  легко мнеться  і педагогом показується зразок, як цілком увібрати його в долоню, використовуючи пальці тільки однієї руки. Інша рука не допомагає! Потім те ж саме виконує дитина, спочатку однією рукою, потім іншою (на початкових етапах цієї гри можна використовувати дитячі носові хусточки), потім одночасно двома руками. Надалі з зім'ятих аркушів можна робити забавні фігурки для настільного театру, м'ячики для метання та ін.
Розвитку точних рухів руки допомагають плетіння килимків з паперових смуг, складання різних фігурок. Дуже важливо при цьому кілька разів, не поспішаючи, показати дитині послідовність дій.
Недостатній рівень сформованості дрібної моторики не дозволяє дитині вільно виконувати різні маніпуляції з ножицями, тому на даному віковому етапі можна виконувати обривну аплікацію, вчити відривати від аркуша паперу шматочки різної форми, розміру і створювати з їх використанням силуети і форми різних предметів, тим самим, стимулюючи розвиток дрібної моторики, а значить й мовлення.

Фізкультхвилинки і розвиток пальцевої моторики
Використання фізкультхвилинок на заняттях з дітьми має велике значення. Физкультминутка, елемент рухової активності пропонується дітям для переключення на інший вид діяльності, підвищення працездатності, зниження напруги і стомлюваності. Ми разом з вихователем використовували традиційні фізкультхвилинки в поєднанні рухів з віршованим текстом . Для цього необхідно скласти для кожного з пальцевих вправ найбільш підходящий за змістом віршований текст. Мова дітей із ЗНМ, як би ритмується рухам, робиться більш гучною, чіткою і емоційної, а наявність рими позитивно впливає на слухове сприйняття.
Включення вправ на розвиток пальцевої моторики в фізкультхвилинки відіграє позитивну роль в корекційному навчанні дітей.

Це дозволяє:
- Регулярно стимулювати дію мовних зон кори головного мозку, що позитивно позначається на виправленні мовлення дітей;
- Удосконалювати увагу і пам'ять - психічні процеси тісно пов'язані з мовленням;
- Полегшити засвоєння навичок письма майбутнім школярам;
- Викликати в дітей інтерес і яскравий емоційний настрій.
Тривалість фізкультпаузи в одному занятті становить 3-5 хвилини. Щодня  вихователь та логопед проводили фізкультхвилинки на кожному заняті. Таким чином, загальна сума часу для розвитку пальцевої моторики становить 10 - 12 хвилин в день. Проводяться фізкультхвилинки приблизно в середині занять. Діти при цьому  разом з логопедом (вихователем) проговорюють віршований текст, супроводжуючи його певними рухами пальців рук.
У кожній фізкультпаузі міститься велика кількість різноманітних пальцевих рухів, і вони за змістом поєднуються з вимовними віршами.
На початку у дітей рухи були неточні, темп виконання вправ уповільнений. Але з часом діти оволоділи найскладнішими вправами. У ході наших фізкультхвилинок діти як би «конструюють» з пальців різні предмети і об'єкти. Діти зображують зайців, собак, кішок, дерева тощо Така незвичайна ігрова діяльність викликає у дитини яскраво виражений інтерес і емоційний настрій. Це дозволяє мобілізувати їхню увагу. Бажання дітей швидко і відтворити фігуру стимулює запам'ятовування.
Слід зазначити, що розучені сценки - вправи діти вже за власною ініціативою відтворюють в самостійних іграх.
На початку навчання ми проводили фізкультхвилинки, на яких діти виконують вправи з легкими пальцьовими рухами: з'єднують однойменні пальці обох рук або почергово з'єднують пальці руки з великим пальцем. Це супроводжується читанням віршів. Наприклад, «Дружба», «В гості» Потім проводилися вправи, за допомогою яких діти вчаться по черзі розтискати пальці рук в кулаці. Це більш складні рухи. Наприклад, «Будиночок». Деякі вправи проводилися з використанням поверхні столу, сидячи на стільцях: «Прогулянка». Деякі вправи імітували знайомі дітям побутові дії. Наприклад, «Засолка капусти». Окремі вправи пов'язані із символічним зображенням предметів або дій з ними, наприклад, «Замок», «Будинок і ворота». Є вправи, пов'язані із зображенням рослин: «Квітка» Велике число вправ пов'язано із зображенням тварин і птахів Наприклад: «Зайці».

Пальчикові ігри
Пальчикові ігри, як би відображають об'єктивну реальність навколишнього світу - предметів, тварин, людей, їх діяльність, а також процеси і явища, що відбуваються в природі.
У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук. Тим самим виробляється спритність, вміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності.
«Пальчикові ігри» - культурна спадщина німецького народу, історія існування їх обчислюється тисячами. Ігри були дуже емоційні, їх можна було проводити в сім'ї, в дитячих садах, яслах. Вони захоплюючі і сприяють розвитку мовлення, дрібної моторики рук, творчої діяльності.
Пальчикові ігри - це інсценування будь - яких римованих історій, казок за допомогою пальців. Наприклад, відома «Сорока-ворона», яка кашку варила, діток годувала ... Ми не раз переконувалися, з яким інтересом реагує дитина, коли дорослий загинає дитячі пальчики, примовляючи ці рядки.
Деякі ігри вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям учитися орієнтуватися в поняттях «вправо», «вліво», «вгору», «вниз», «під», «над». Особливо важливі для розвитку та виховання дітей прийоми творчості, які виникають під час пальчикових ігор. Ця обставина дозволяє без спеціального реквізиту інсценувати римування і римовані історії.
Якщо дитина засвоїть одну якусь пальчиковую гру, вона обов'язково буде намагатися придумати нову інсценізацію для інших рифмовок, пісеньок і оповідань. Дошкільники освоюють уже ігри, які виробляються двома руками. Наприклад, одна рука робить будиночок, а інша кішку, яка вбігає в цей будиночок. Більше того, охоче підспівують тексти рифмовок в потрібному ритмі.
Хорошим засобом для розвитку рухів пальців є гра в «Театр пальчиків». Пальчикові ігри ми з вихователем активно використовуємо у своїй роботі в логопедичній групі з дітьми із ЗНМ, а також рекомендуємо використовувати вихователям в масових групах дитячого садку. Пальчикові ігри не повинні бути тривалими, п'ять хвилин на день достатньо для того, щоб стимулювати мовну функцію дитини.

Ігри-казки, пов'язані з розвитком дрібної моторики.
Цікаві ігри - казки, пов'язані з розвитком пальців рук дітей всіх вікових груп. «Ця команда - білочки, а ця команда зайчики» - говорить логопед, показуючи ліву і праву руки. «Це капітан білочок, а це капітан зайчиків» - показує великі пальці. Кожен капітан як би вітається зі своєю командою (доторкнутися великим пальцем до інших пальців руки). Вправи спочатку роблять тільки з білочками, потім з зайчиками. Через кілька днів, обидві руки одночасно виконують це завдання.
Наступний етап - обидві команди руки вітаються один з одним (почергове торкання парних пальців обох рук. Спочатку зайчики і білочки вітаються, стоячи прямо, а потім з нахилом. Парні пальці обох рук при торканні згинаються - це шанобливий уклін. Великі пальці (капітани) вітаються один з одним (кожен зайчик зі своєю білочкою);

Вправа для рук «Прогулянка в ліс» -логопед одночасно говорить і показує. Діти копіюють нескладні рухи. Діти люблять і такі вправи, як «Кошеня», «Скакалка» (для тренування великого пальця руки), важку вправу, але діти люблять її і не відчувають втоми, «Будуємо дім».
 При проведенні гри «Будуємо дім» цікава реакція дітей на вірші. Вірші про кожного. Кожен рядок, як подарунок! І при повторному проведенні цієї гри вони дуже стараються, смакуючи добрі, ласкаві слова за хорошу роботу. Багато часу приділяється на розучування з дітьми рухів персонажів казки «Зайчики і вовк». Діти засвоюють рух пальців рук майже всіх персонажів казки «Курочка Ряба», «Ріпка», «Теремок», «Колобок», «Три ведмеді», «Лисиця, заєць і півень» та ін.

Іграм - казкам можна приділяти увагу протягом 1,5-2 хвилини на ранковій гімнастиці або 2-3 хвилини на фронтальних заняттях, на прогулянці. Важливо стежити, щоб не було передозування. Вправи треба давати дітям порціями, але робити їх з оптимальним навантаженням, з великою амплітудою рухів. Не дає ефекту недбале, розслаблене виконання вправ. Особливу увагу потрібно приділяти тренуванню рухів підвищеної складності.
Відпрацювання елементарних графічних навичок при підготовці руки до письма.
Графічна робота в альбомах і зошитах сприяє кращому орієнтуванню в умовах двовимірного простору аркуша паперу і готує руку дитини до навчання письма.
Відомі специфічні труднощі формування графічних навичок у дітей з важким порушенням мовного розвитку. Багато дітей не вміють орієнтуватися в просторі аркуша паперу, не помічають орієнтири у вигляді клітин або рядків, не можуть плавно простежувати очима за рухами своєї руки, неправильно утримують олівець або ручку.
Насамперед, необхідно навчити дитину правильному захопленню олівця, для чого часто потрібні спеціальні корекційні вправи. Спочатку необхідно розвинути диференційовані рухи пальців рук, вміння складати великий палець «в щіпку» і захоплювати, таким чином, різні предмети, наприклад, перекладати палички в коробку, розстібати і застібати гудзики, шнурувати черевики, нанизувати кільця на тасьму, сортувати монети, перебирати крупу (захоплення гороху, потім насіння, потім крупи), нанизувати великі (дрібні) намистини.
У повсякденній роботі ми пропонували дітям із ЗНМ різні види мозаїки (велику і дрібну), всілякі пірамідки, набори коробочок для збирання в них камінчиків, набори пористих губок (для тренування мускулатури кисті руки), набори кілець різної величини для нанизування їх на стрижень, кольорові клубочки ниток для перемотування, застібання гудзиків різної величини, кнопок, гачків, набори мотузочок різної товщини для зав'язування і розв'язування вузликів, набори дрібних іграшок для розвитку тактильного сприйняття (впізнавання предметів навпомацки), дощечки з торованим шаром пластиліну для викладання візерунків з дрібних камінчиків, крупи; пластмасові або дерев'яні палички для викладання візерунків за зразком.
Крім того, ми розвивали навички малювання пальцем, ліплення, конст-руктивної діяльності, роботи з ножицями, складання цілого з частин (розрізані картинки, кубики).
На першому етапі роботи з формування графічних навичок дитина креслила горизонтальні і вертикальні лінії, стежачи очима за рухом своєї руки. Потім дитину вчимо копіювати коло, хрестик, квадрат, трикутник та інші зображення, також ставити крапки чи малювати кружечки між двома горизонтальними лініями і стежити очима за рухами своєї руки, напрямок рухів йде зліва направо. При цьому слід уникати руху лівої руки, загальної м'язової напруги.
На наступному етапі вчимо малювати обличчя і копіювати літери. Важливо, щоб графічні завдання мали образно-наочну значимість, тому для малювання ми вибираємо у своїй роботі такі об'єкти як хвилі, веселку, клуби диму, лусочки у риб. Один з видів графічних завдань, що використовується в моїй практиці, це домальовування відсутніх деталей у предмета (спочатку дитина сама малює, потім пропонуються завдання домалювати), обведення лекал, заштриховка і розфарбовування контурних зображень, картинок в альбомах для розфарбовування.
Штриховці ми в роботі відводили особливе місце. Штрихування розвиває дрібну моторику рук, внутрішню і зовнішнє мовлення, загальну моторику, активізує творчі здібності. Спочатку ми використовували трафарети з геометричними фігурами і лекало. Діти обводять фігури, а потім штрихують їх не тільки круговими лініями, але і напівовалами, петлями. Діти дуже люблять працювати з рамками і вкладишами Монтессорі. Рамки і вкладиші Монтессорі готують дітей до оволодіння письмом і малюванням, виробляють володіння олівцем, дають «твердість руки», уміння проводити лінії по лінійці, по діагоналі, за лекалами і на око, розрізняти геометричні фігури.
Велике значення має малювання, так як воно взаємопов'язане з письмом і включає в себе багато загальних моментів: у процесі малювання і письма формується навчальна поза дитини, вона опановує графічні вміння, вчиться точно узгоджувати руху руки, підкоряти їх зоровому контролю, регулювати руху руки відповідно зі словом дорослого. У результаті засвоєння малювання і письма відбувається правильне взаємодія між сприйняттям предмета (малювання), знака (лист) і його зображеному накресленні, регулюються зусилля руки при натиску.
Діти повинні вчитися довільно управляти рухами  руки,якак пише, візуально контролювати напрямок і швидкість цих рухів, зберігати їх тривалість. Для них важливі координованість, точність, гнучкість, ритмічність рухів.
Слід навчити дітей не напружувати руки і пальці, тримати олівець вільно, легко проводити їм рухи в різних напрямках, неодноразово повторюючи і закріплюючи їх (наприклад, штрихування). Також можна вправляти руку дитини в процесі малювання зображень, в яких поєднуються горизонтальні, вертикальні, прямі лінії, похилі, увігнуті, хвилясті лінії, замкнуті форми.
Всі вправи ми виконуємо в цікавій формі. У результаті вправ у малюванні візерунків, рухи руки дітей стають більш впевненими, плавними, цілеспрямованими. У орнаментальній діяльності діти пізнають прийоми розташування елементів на площині, вчаться правильно визначати напрямок ліній і рухів руки, знайомляться з протяжністю, опановують умінням вимірювати на око.
Діти вчаться зображати різноманітні лінії у вигляді доріжок, «стрічок», «ниточок» і т.д. Поєднання цих ліній між собою за напрямком, товщині дозволяє намалювати «клітку», «парканчик», «драбинку», «ялинку», «дерево». До заокруглення ліній, замикання їх у формі кола діти приходять поступово в процесі малювання «бублика», «обруча», «повітряної кулі».
Для малювання прямокутних форм підходять такі завдання, як «кайомка для хусточки», «рамка для картини», «вікно» та ін. До кінця навчального року старшої групи діти вчаться зображати складні предмети прийомами поєднання округлих, прямокутних форм, ліній, різного напрямку ( «візки», «вагончики», «шпаківні», «неваляйки», «квітка» та ін.). У процесі створення цих малюнків дитина навчається утримувати напрямки ліній, вести їх невідривно по прямій, зліва направо, зверху вниз, по косій вгору і вниз, по колу.
Важливе значення для розвитку досвіду письма має наслідування, тому при підготовці і навчання письма важливо заохочувати дитину копіювати дії дорослого. Його вчать малювати коло, квадрат, хрест і т.д. Використовуючи різні навчальні дії вчать малювати обличчя: використовують коментують підказку, також вчать малювати і людину: спочатку людину малює дорослий, називаючи кожну деталь, яку він вимальовує в даний момент.
Одним з методів навчання малюванню є поєднання точок, таким шляхом малюють контури зображуваних предметів. Проводяться спеціальні заняття з навчання розфарбовування картинок всередині контуру з використанням шаблонів, які спочатку утримує дорослий. Перед проведенням занять з підготовки рук дитини до письма, ми складаємо індивідуальну програму для кожної дитини. До виконання програми активно підключаємо батьків.

Робота з природним матеріалом
Природну майстерню можна організувати в дитячому садку і вдома. Виготовлення іграшок, різних виробів з природного матеріалу - праця кропітка, цікава, незвичайна і дуже приємна. Виготовлення виробів розширює уявлення дітей про навколишній світ, розвиває увагу, допитливість  дітей, удосконалює сенсорну моторику - узгодженість у роботі очей і руки, координацію рухів і їх точність. Таким чином, цей вид ручної праці сприяє не тільки моторному і розумовому розвитку дитини,але й активно розвиває його мовну діяльність.
Для виготовлення поробок необхідний такий природний матеріал: шишки, хвоя, горіхи, каштани, жолуді, кора, гілки, коріння, листя, насіння дерев і чагарників, мак, солома, трава, мох, пташине пір'я, мушлі. В якості додаткових матеріалів для виробів використовується: папір різної якості і кольору, фольга, пластилін, дріт, нитки, клей, кольорові клаптики тканини, , намистинки, гудзики, дрібні камінчики, кісточки і фанера.

Ігри з насінням, зернами, намистом, горіхами
Використання ігор з даними предметами сприяє не тільки розвитку дрібної моторики, а й надає прекрасний тонізуючий і оздоровлюючий вплив на організм дитини.
Вправи з крупою, насінням, горіхами розвивають у дітей логіку, уяву, увагу, посидючість; зорово-моторну координацію, зоровий аналіз і синтез, тонкі рухи пальців рук,тактильні відчуття дітей. Крім того, вони вчать орієнтуватися на площині, допомагають створити на ній безліч різних зображень (цифри, букви, геометричні фігури, візерунки), працювати за схемою, бачити зв'язок між предметами або явищами навколишнього світу і їх абстрактним зображенням. Для занять використовується природний матеріал, відповідний темі заняття: кольорова і біла квасоля, горох, боби, зерна кукурудзи, насіння соняшнику, а також насіння овочів, фруктів великі за розміром, При малюванні на папері або на підносі з манною крупою (висота бортика 5-10мм ) можна використовувати тонкі палички, спиці, і малювати різними пальцями. Після виконання кожного завдання піднос слід акуратно струсити, щоб поверхня знову стала рівною.
В іграх, з використанням крупи і насіння діти вчаться:
• утримувати насіннячка, крупи пальцями;
• робити масаж долонь за допомогою горошини (катати горошини між долонями з внутрішньої та зовнішньої сторони; придавлювати горошину до столу і обертати її кожним пальчиком);
• розкладати крупу, бобові в осередки цукеркових коробок, у різні баночки, мисочки;
• викладати геометричні або рослинні орнаменти по опорним точкам або схемами або малювати їх по пам'яті;
• визначати пропущений елемент в ланцюжку, візерунку, викладеному з крупи, насіння, бобових і встановлювати його на це місце;
• вгадувати на дотик в якому мішечку лежать насіння, зерна, крупа, бобові;
• викладати з зерна, бобових, крупи фігурки людей і тварин, різні предмети, цифри, слова;
• створювати композиції, панно, мозаїку за допомогою клею, пластиліну, крупи і зернобобових і розфарбовувати їх фарбами;
• читати зерна, насіння і бобові в викладених дітьми буквах, цифрах, словах;
• малювати пальцем на підносах, заповнених крупою, прямі, криві, ламані лінії, завитки, геометричні фігури, літери, слова, цифри, тварин;
• заповнювати пластикові пляшки горохом, квасолею, бобами; вкладати бобові в отвори різної форми і величини.

Тіньовий театр
Діти дуже люблять ігри, схожі на театральну виставу, де одна частина дітей є артистами, а інша - глядачами. Вплив на почуття дітей зростає, якщо слово поєднується з сприйняттям яскравих зорових образів, з музикою і живописом.Невеликі п'єси - інсценування можна створити разом з дітьми на основі сюжетів народних казок, пісеньок, потішок, художніх розповідей, віршів. У театрі тіней художні твори інсценуються за допомогою щільних картонних силуетів, що зображують фігурки людей, тварин, рослин, предметів побуту. Силуети пофарбовані в чорний колір, що проектуються на екран, обтягнутий нещільної білою тканиною, шляхом підсвічування зверху, ззаду, за екраном. У театрі тіней особливо чітко проглядаються контури персонажів, характер їх поз і рухів. Спочатку виконавцем є дорослий, його дії за екраном не видно дітям. Маленький спектакль дає простір фантазії дітей. Техніка виконання, «оживлення» героїв залишається за екраном, невідомій для дітей, саме тому у них виникає відчуття «чуда». Подивившись кілька таких вистав, дітям неодмінно захочеться спробувати роль артистів. Коли виникає таке бажання, дорослий повинен показати, як можна отримати зображення тварин: при складанні певним чином пальців.
Устаткування просте: стіна або екран, настільна лампа (джерело світла). У процесі такого цікавого заняття у дітей розвиваються рухи кистей і пальців рук, і пробуджується позитивне емоційне ставлення до гри.
Для розвитку дитячої фантазії, свободи та координації рухів рук, а також емоційності і виразності мовлення можна використовувати  театр картинок, настільний театр, театр Петрушки.
 Аналіз виконаної роботи показав, що проведена вихователем та логопедом робота дала позитивний результат. Комплекс заходів, направлених на розвиток дрібної моторики і корекції рухів дітей з системним недорозвитком мовлення можна використовувати в подальшій роботі і рекомендувати логопедам логопедичних груп для включення в свою роботу.
Слід зауважити, що не завжди буває можливим коригувати недоліки дітей шляхом фронтальних занять. Якщо у дитини є значні порушення у функціонуванні будь-якого аналізатора, то вихователь і логопед надають йому індивідуальну допомогу. У разі складного порушення зорово-просторової орієнтації, педагогу рекомендується ставити на сходинці орієнтири у вигляді особливих значків, обводити в зошитах дітей лінії кольоровим олівцем, тренувати дітей у обведенні по контуру.
Для розвитку дрібних м'язів кисті рук у логопедичній групі дітей був складений перспективний план корекційної роботи дрібної моторики пальців рук. Вправи з розвитку дрібної моторики рук проводить логопед на фронтальних, підгрупових заняттях (пальчикова гімнастика, підготовка руки до письма). Також заняття з розвитку дрібної моторики пальців рук проводив вихователь логопедичної групи. З дітьми зі складними мовними порушеннями вихователь і логопед займаються індивідуально

При організації роботи з дітьми з розвитку дрібної моторики необхідно розподіляти навантаження таким чином, щоб воно відповідало віку і рівню розвитку дітей, щоб ігри та завдання приносили дитині радість, не було нудьги і перевтоми. Спочатку дітям повинні даватися прості завдання і вправи, але надалі вони повинні поступово ускладнюватися, тому система роботи повинна бути чітко продумана педагогом і бути узгодженою з роботою інших фахівців, що працюють з дітьми. (див. додаток 1).

Від того, наскільки «злагодженою» буде взаємодія логопеда - вихователя - психолога - батьків - залежатиме успіх корекційного впливу.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеної роботи було встановлено велике значення ранньої діагностичної та корекційної роботи з розвитку дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
У ході даного дослідження був узагальнений досвід роботи вчителя-логопеда з розвитку дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвитком мовлення, визначена основна методика роботи в цьому напрямку з метою подальшого застосування її у своїй практиці і досягнення якісних результатів в роботі з розвитку мовлення у дітей із ЗНМ.
Використання вправ на розвиток пальцевої моторики відіграє позитивну роль в корекційному навчанні дітей з мовним недорозвитком, що дозволяє:
- Регулярно  стимулювати дію мовних зон кори головного мозку, що позитивно позначається на виправленні мовлення у дітей.
- Удосконалювати увагу і пам'ять, психологічні процеси, тісно пов'язані з мовленням.
- Полегшити майбутнім школярам засвоєння навичок письма.
- Встановити позитивний вплив розвитку пальчикової моторики на корекцію звуковимови у дітей.
- При роботі з дітьми, що мають ЗНМ, при розвитку дрібної моторики рук слід поєднувати ігри та вправи для тренування пальців з мовленнєвим супроводом дітей.
- Зробити роботу з удосконалення пальцевої моторики стабільною, систематичною.
- Підвищити у дітей інтерес до подібних вправ, перетворивши їх в цікаву гру.
- Залучати в рух більше пальців, рухи повинні бути енергійними.
- Починати з простих вправ, переходячи до більш складних (спочатку одна рука працює, потім інша, потім - обидві).
- Вправи повинні виконуватися нетривало.
- Всі вправи виконуються спочатку повільно, домагаючись чіткості, поступово прискорюючи темп.

-Давати спочатку словесну інструкцію, супроводжуючи її показом, потім показ відмінити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Андреева И. 30 уроков развития мелкой моторики руки. – М.: Интерпрессервис. 2007. – 32с.

2.     Архипова Е.Ф. Стертая дизартрия у детей. Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Хранитель Астрель АСТ. 2007. – 320 с.

3.     Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. –  М.: Медицина, 1966 - 349 с.

4.     Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. – М.: ФиС, 1991. - 283 с.

5.     Богуш A.M. Обучение правильной речи в детском саду. — Киев.: Радянська школа, 1990. — 216 с.

6.     Выготская И. Г. Игровые ситуации в профилактике дисграфии, дислексии // Школа здоровья. –1996. –№ 1. – С. 46-56.

7.     Выготский Л. С. Вопросы детской психологии.- Спб.: Союз, 1997- 224 с.

8.     Гаврина С. Подготовка руки к письму. Педагоги и психологи рекомендуют. – М.: Росмэн, 2006. -79 с

9.     Данілавічутє Е.А. Порушення письма у учнів II-IVкласів з дитячим церебральним паралічем та шляхи їх корекції. –К.: 1997. – 267 с.

10.      Дубинина Т.И. Галкина Г.Г. Пальцы помогают говорить: Коррекционные занятия по развитию мелкой моторики у детей. – М.: Гном и Д, 2005.- 40 с.

11.      Дудьев В. Л. Особенности произвольной двигательной деятельности детей с общим недоразвитием речи // Дефектология. —1995. — № 4.—С. 43—50.

12.      Егоров Т. Г. Очерки психологии обучения детей чтению. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1953. –47– 50 с.

13.      Калинина И. Л. Учим детей читать и писать: Кн. для родителей, учителей начальных классов и логопедов. — М.: Флинта, 1997. - 64 с.

14.                                                                                                                                                Каше Г.А. Подготовка к школе детей с недостатками речи. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с.

15.      Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. - М.: Просвещение, 1973. - 144 с.

16.      Корнев А. Н. Подготовка к обучению грамоте детей с нарушением речи. Методическое пособие. – М.:  Айрис-пресс, 2006. – 128 с.

17.       Корнев А. Н. Нарушения чтения и письма у детей. - СПб.: Речь, 2003. - 330 с.

18.      Левина Р.Е. Характеристика общего недоразвития речи. Основы теории и практики логопедии. – М.: Просвещение, 1968.  67 – 85с.

19.                                                                                                                                                Леонтьев А.А. Речевая деятельность // Основы теории речевой деятельности. – М.: Наука, 1974. – С. 21 – 29.

20.      Лопатина Л.В., Серебрякова Н.В. Преодоление речевых нарушений у дошкольников (коррекция стёртой дизартрии). – СПб: РГПУ им. Герцена, 2001. – 191 с.

21.                                                                                                                                                Лопатина Л.С., Серебрякова Н.В. Развитие лексико-грамматической стороны речи у дошкольников со стёртой формой дизартрии // Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты): В 2 тт.– Т.1. / Под ред. Л.С.Волковой и В.И.Селиверстова. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 290 –293.

22.                                                                                                                                                Лурия А.Р. Курс общей психологии. Мышление и речь. Лекции. – М.: МГУ, 1970. – 143 с.

23.      Метиева Л.А., Удалова З.Я. Сенсорное воспитание детей с отклонениями в развитии: Сборник игр и игровых упражнений. – М.: Книголюб, 2007. – 120 с.

24.      Основы психофизиологии: Учебник / Отв. ред. Ю.И. Александров. – М.: ИНФРА-М, 1997. - 349 с

25.      Проблемы высшей нервной деятельности нормального и аномального ребёнка / под ред. А.Р.Лурия. – М.: АПН РСФСР, 1958. – 455 с.

26.      Прохорова Г. Подготовка руки к письму. Прописи на линейках. – М.: Айрис пресс, 2007. – 23 с.

27.      Развитие речи детей дошкольного возраста / В.И.Логинова, А.И.Максакова, М.И.Попова и др. / под ред. Ф.А.Сохина. – М.: Просвещение, 1984. – 223 с.

28.      Рахимова Ж. Т. Проявление общего недоразвития речи у детей 6-летнего возраста и пути коррекции его в условиях массового обучения // Дефектология. — 1988. — № 1. — С. 80— 84.

29.      Селиверстов В.И. Игры в логопедической работе с детьми: Кн. для логопеда. – М.: Просвещение, 1987. – 144 с.

30.      Тищенко В. В. Дослідження рухового контролю у зв’язку з підготовкою розумово відсталих дошкільників до оволодіння письмом // Дефектологія. – 2002. – №1. - С. 49 – 52.

31.      Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с ОНР в условиях специального детского сада. – М.: Альфа, 1993. Ч. I – 101 с. Ч II – 86 с.

32.      Хархан Г.В. Подготовка руки к письму средствами декоративного рисования // Логопед. – 2004 - № 5  - С.17-19. 

33.           Цейтлин С.Н. Язык и ребёнок: Лингвистика детской речи. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

                                                                     ДОДАТКИ

Додаток 1

Фрагмент перспективного плану на перший період навчання старшої групи дітей із ЗНМ.

Термін  проведення	Тема	Відповідальний за проведення
I період навчання Вересень	Ігри з долонями. «Швидкі долоньки», «Музиканти»	Логопед
	Робота з пластиліном	Вихователь
	Ігри з долонями. «Квіти»	Логопед
	Робота з папером	Вихователь
	Робота зі шнурком	Логопед
	Ліплення равликів	Вихователь
	Пальчикова гімнастика «Сорока»	Логопед
	Ліплення стрічечок різної ширини	Вихователь
	Пальчикова гімнастика	Логопед
	«Гра «Знайди фігури»	Вихователь
	Хлопчик - пальчик, де ти був?»	Логопед
	Орігамі «Будиночок»	Вихователь
	Шнурівка «Сонечко». Робота з мозаїкою	Логопед
	Орігамі «Кораблик»	Вихователь
	Шнурівка «Черевик». Викладання з мозаїки букв.	Логопед
	Робота з природним матеріалом	Вихователь
	Робота з паличками. Викладання букв	Логопед
	Тіньовий театр	Вихователь
Жовтень	Робота з долонями «Коники», «Машиністки»	Логопед
	Аплікація з липових горішків «Баранчик»	Вихователь
	«Осінній хоровод» - рвемо з паперу осінні листочки	Логопед
	Аплікація з листя «Метелик»	Вихователь
	Виготовлення сонечка із сірників	Логопед
	Робота з пластиліном	Вихователь
	Робота з пальчиками. Пальчикова гімнастика «Апельсин», «Зайчик»	Логопед
	Рвемо папір «Дощові хмари»	Вихователь
	Обведення фігур по контуру	Логопед
	Ліплення колобка	Вихователь
	Гра «Побудуй так само» «Що за палички такі?»	Логопед
	Робота з нитками	Вихователь
	Графічний диктант	Логопед
	Робота з папером	Вихователь
	Пальчикова гімнастика	Логопед
	Ліплення неваляйки	Вихователь
	Викладання букв з природного матеріалу	Логопед
	Плетіння косички з трьох кольорових ниток	Вихователь
	Робота з паличками	Логопед
	Сюжетна аплікація з паличок «Будиночок і ялинка»	Вихователь
Листопад	Робота з долонями «Зайці», «Ранок», «Квітка»	Логопед
	Робота з природним матеріалом Незвичний  букет з крилаток і насіння гарбуза	Вихователь
	Графічний диктант	Логопед
	Робота з папером Вирізаємо геометричні фігури Орігамі «Стаканчик»	Вихователь
	Намотування і розмотування ниток	Логопед
	Аплікація «Сніговик» з кульок вати	Вихователь
	Ігри з дрібними і сипучими матеріалами.	Логопед
	Робота з пластиліном	Вихователь
	Друкування букв, робота  з розрізною абеткою	Логопед
	Ліплення «Кішка», «Собачка»	Вихователь
	Обведення букв, розфарбовування букв	Логопед
	Робота з нитками	Вихователь
	Переведення букв на тканину	Логопед
	Вишивання букв за трафаретами	Вихователь
	Графічний диктант	Логопед
	Робота з мозаїкою	Вихователь
	Викладання паличок Будуємо ялиночку	Логопед
	Робота з пальчиками	Вихователь
	Штрихування різних фігур	Логопед

Додаток 2

МЕТОДИКА «БУДИНОК»

Методика «Будинок» (Н.І. Гуткина) це завдання на змалювання картинки. Методика розрахована на дітей 5—10 років і може використовуватися при визначенні готовності дітей до шкільного навчання.

Мета дослідження: визначити здатність дитини копіювати складний зразок.

Завдання дозволяє виявити уміння дитини орієнтуватися на зразок, точно його копіювати, визначати особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації і тонкої моторики руки.

Матеріал і устаткування: зразок малюнка, лист паперу, олівець

Процедура обстеження

Перед виконанням завдання дитині дається  інструкція: «Перед тобою лежать лист паперу і олівець. Я прошу тебе на цьому листі намалювати таку саму картинку, як на цьому листку (перед випробовуваним кладеться листок із зображенням будиночка). Не поспішай, будь уважний, постарайся, щоб твій малюнок був таким самим, як на цьому зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай ні гумкою, ні пальцем (необхідно прослідити, щоб у дитяти не було гумки). Треба поверх неправильного або поруч намалювати правильно. Тобі зрозуміле завдання? Тоді приступай до роботи».

По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати:

1) якою рукою малює дитя (правою або лівою);

 2) як він працює із зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки, чи звіряє зроблене із зразком або, мигцем поглянувши на нього, малює по пам'яті;

3) швидко або повільно проводить лінії;

 4) чи відволікається під час роботи;

5) вислови і питання під час малювання;

6) чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок із зразком.

Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їй пропонується перевірити, чи все вірно. Якщо вона побачить неточності в своєму малюнку, то може їх виправити, але це повинно бути зареєстровано експериментатором.

Обробка  і аналіз результатів

Обробка експериментального матеріалу проводиться шляхом підрахунку балів, що нараховуються за помилки. Помилки бувають наступними.

1. Відсутність якої-небудь деталі малюнка (4 бали). На малюнку можуть бути відсутніми паркан (одна або дві половини), дим, труба, дах, штрихування на даху, вікно, лінія, що означає підставу будиночка.

2. Збільшення окремих деталей малюнка більш ніж в два рази при відносно правильному збереженні розміру всього малюнка (3 бали за кожну збільшену деталь).

3. Неправильно змальований елемент малюнка (3 бали). Неправильно можуть бути змальовані колечка диму, паркан, штрихування на даху, вікно, труба. Причому якщо неправильно намальовані палички, з яких складається права (ліва) частка забору, то 2 бали нараховується не за кожну неправильно змальовану паличку, а за всю праву (ліву) частку забору цілком. Те ж саме відноситься і до колечок диму, що виходить з труби, і до штрихування на даху будинку: 2 бали нараховується не за кожне неправильне кільце, а за весь невірно скопійований дим; не за кожну неправильну лінію в штрихуванні, а за все штрихування в цілому.

Права і ліва частки паркану  оцінюються окремо: так, якщо неправильно змальована права частка, а ліва скопійована без помилки (або навпаки), то випробовуваний отримує за намальований забір 2 бали; якщо ж допущені помилки і в правій, і в лівій частці, то випробовуваний отримує 4 бали (за кожну частку по 2 бали). Якщо частка правої (лівою) сторони забору скопійована вірно, а частка невірно, то за цю сторону забору нараховується 1 бал; те ж саме відноситься і до колечок диму, і до штрихування на даху: якщо тільки одна частка колечок диму змальована правильно, то дим оцінюється 1 балом; якщо тільки одна частка штрихування на даху відтворена вірно, то все штрихування оцінюється 1 балом. Невірно відтворена кількість елементів в деталі малюнка не вважається за помилку, тобто неважливо, скільки буде паличок в заборі, колечок диму або ліній в штрихуванні даху.

4. Неправильне розташування деталей в просторі малюнка (1 бал). До помилок цього роду відносяться: розташування паркану не на спільній з підставою будиночка лінії, а вище за неї, будиночок як би висить в повітрі, або нижче за лінію підстави будиночка; зсув труби до лівого кута даху; істотний зсув вікна в яку-небудь сторону від центру; розташування диму більш ніж на 30° відхиляється від горизонтальної лінії; підстава даху за розміром відповідає підставі будиночка, а не перевищує його (на зразку дах нависає над будиночком).

5. Відхилення прямих ліній більш ніж на 30° від заданого напряму (1 бал). Сюди відноситься перекіс (більш ніж на 30°) вертикальних і горизонтальних ліній, з яких складаються будиночок і дах; «завалення» (більш ніж на 30°) паличок забору; зміна кута нахилу бічних ліній даху (розташування їх під прямим або тупим кутом до підстави даху замість гострого); відхилення лінії підстави забору більш ніж на 30° від горизонтальної лінії.

6. Розриви між лініями в тих місцях, де вони мають бути сполучені (1 бал за кожен розрив). В тому випадку, якщо лінії штрихування на даху не доходять до лінії даху, 1 бал ставиться за все штрихування в цілому, а не за кожну невірну лінію штрихування.

7. Перехрещення ліній (1 бал за кожне перехрещення). У разі, коли лінії штрихування на даху залізають за лінії даху, 1 бал ставиться за все штрихування в цілому, а не за кожну невірну лінію штрихування.

Хороше виконання малюнка оцінюється як «0» балів. Таким чином, чим гірше виконано завдання, тим вище отримана випробовуваним сумарна оцінка. Але при інтерпретації результатів експерименту необхідно враховувати вік дитини. Так, діти 5 років майже не отримують оцінку «0» із-за недостатньої зрілості мозкових структур, що відповідають за сенсомоторну координацію. Якщо ж випробовуваний 10 років отримує більше 1 балу, то це свідчить про неблагополуччя в розвитку однієї або декількох досліджуваних методикою психологічних сфер.

                                                                                                                                            Додаток 3

МЕТОДИКА М. БЕЗРУКИХ, Л. МОРОЗОВОЇ «МЕТОДИКА ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ДІТЕЙ 5-7,5 РОКІВ»

(частина)

Зорово-моторна координація (субтест 1) включає проведення безперервної прямої, кривої і зігнутої під різними кутами ліній від заданого початку до заданого кінця кордонами або по заданому зразку.

Устаткування: тестовий матеріал, простий олівець.

Інструкція до всіх завдань субтесту: «Не відривай олівець від паперу при виконанні всіх завдань. Тестовий лист не верти».

Протягом всього субтесту дослідник постійно контролює, щоб дитина не відривала олівець від паперу, не повертала лист, оскільки при повороті листа вертикальні лінії стають горизонтальними, і навпаки. Якщо дитя наполегливо прагне перевернути лист, то результат цього завдання не враховується. При виконанні завдань, в яких визначені напрями руху, необхідно стежити, щоб дитина проводила лінії в заданому напрямі. Якщо вона проводить лінії у зворотному напрямі, результат виконання завдання не враховується.

Завдання 1. Тут намальовані крапка і зірочка (показати). Намалюй пряму лінію від крапки до зірочки, не відриваючи олівець від паперу. Постарайся, щоб лінія була як можна рівніша. Закінчивши, відклади олівець.

Завдання 2. Тут намальовано дві вертикальні лінії (показати). Знайди середину першої лінії, а потім –другий. Намалюй пряму лінію від середини першої смужки до середини другої. Не відривай олівець від паперу. Закінчивши, відклади олівець.

Завдання 3. Глянь: ось намальована доріжка (показати). Тобі потрібно намалювати пряму лінію від початку до кінця доріжки по її середині. Постарайся, щоб лінія не зачіпала краю доріжки. Не відривай олівець від паперу. Закінчивши, відклади олівець.

Завдання 4. Тут намальовані теж крапка і зірочка. Тобі їх потрібно з'єднати, провівши пряму лінію зверху вниз.

Завдання 5. Проведи пряму лінію зверху вниз, не відриваючи олівець від паперу, і з'єднай середину верхньої смужки з серединою нижней.

Завдання 6. Проведи вертикальну пряму лінію посередині доріжки зверху вниз. Не зачіпай краю доріжки, закінчивши, відклади олівець.

Завдання 7-12 (інструкція, приведена нижче, аналогічна для всіх завдань). Зараз тобі потрібно обвести намальовану фігуру по переривистій лінії, а потім такі самі фігури намалювати самому. Малюй їх так, як ти їх бачиш, постарайся правильно передати форму і розмір фігури. Фігуру обводь і малюй тільки в заданому напрямі і прагни не відривати олівець від паперу. Закінчивши, відклади олівець.

                                                                                                                                              

Додаток 4

Гігієнічні правила на заняттях по формуванню графічних навиків у  дошкільників

1. Постава - діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми столу. Ноги  всією ступнею стоять на підлозі або підставці, голова трохи нахилена вліво (управо біля тих хто ліворукий).

2. Положення олівця - олівець тримають трьома пальцями : великим, вказівним і середнім, а безіменний і мізинець підігнуті до долоні. Пальці від центру тримати на відстані 1- 1,5 см.

3. Положення зошита - зошит покласти так, щоб початок рядка на сторінці, де йде робота, приходився на середину грудей.

4. Положення рук  при письмі - руки повинні  лежати на столі так, щоб лікоть правої руки   трохи виступав  за край столу і права рука вільно рухалася по рядку,а ліва рука лежала на столі і знизу притримувала робочий лист.

Дотримання гігієнічних правил допоможе дитини  здолати труднощі технічної сторони письма.

Загальні  рекомендації до організації роботи по розвитку

графічних навиків.

1. Хороша освітленість робочого місця.

2. Контроль  за  поставою  дитяти.

3. Систематичність 2-3 рази на тиждень по 7-10 хвилин, можна як частка заняття вихователя.

4. Відстань від зошита до очей має бути не менше  33 см.

5. Перед  роботою в зошиті провести фізкультхвилинку , а після  заняття вправи для кистей рук.

Додаток  5

Гімнастика для рук

· Скласти руки  долонями разом і витягнути їх перед собою, розвести руки в сторони, не розмикаючи зап'ястя.

· Поступово і по черзі стискувати пальці спочатку лівої руки,а  потім правою.

·  Руки  витягнути вперед , чергувати стискування  пальців правої та лівої руки.

· Руки з  розведеними пальцями покласти на стіл, по черзі постукувати по столу кожним пальцем то однієї, то іншої руки, то обох рук відразу.

· Долоні  разом, пальці переплетені, виконуються силові рухи управо і вліво.

· Стиснути пальці в кулак і обертати кисті в різні боки.

· Пальці розімкнути, як можна ширше і повільно зближуючи їх опускати руку.

· Згинання і розгинання пальців. Пальці розімкнути якнайширше, потім стулити і так продовжувати кілька разів. По черзі кожною рукою, потім обома.

· Дитина затискає олівець  середнім і вказівним пальцями. Згинає і розгинає ці пальці.

· Покласти руки на стіл  долонями  вгору. Дитина піднімає поодинці пальці спочатку на одній руці, потім на іншій.

· Покладіть на стіл  десять олівців або паличок . Дитина  однією  рукою  намагається зібрати всі олівці (палички). При цьому не можна допомагати іншою  рукою і треба прагнути брати олівці по-одному .

· Дайте дитині  дві невеликі кульки або волоських горіха і запропонуйте її покатати їх між  долонями (пальці прямі) в одну та іншою сторону.

· Дані  вправи  корисно  виконувати не лише після роботи з олівцем, але й  перед письмом, що допомагає підготувати руку до письма. У кожну  фізкультхвилинку  треба включати не більше 2 - 3 вправ.

Додаток  6

Вдосконалення різних видів координації

Пальчикові ігри з мовленнєвим супроводом:  «Рубимо капусту», «На двері висить замок» і ін. Ігрові вправи «Допоможи бабусі». «Намотай на кульку» (намотування і розмотування ниток). Ігри з дрібними і сипучими  матеріалами : ложкою, рукою, ополоником. «Побудуємо міст з паличок». «Пригости білочку горішками». «Збери узор», «Намиста для мами» та ін. Ігри з водою : переливання води різними  предметами .

         Розвиток пам'яті, уваги, зорового сприйняття

Розвиток цілісного сприйняття наочного зображення. Використовувалися дидактичні ігри і вправи: «Підбери до килимка латочку», «Прикрась галявину кольорами». «Склади букет», «Збери машинку» та ін. Вчили дітей порівнювати парні картинки або предмети «Знайди пару», «Чим відрізняються ці іграшки (картинки) ?».

         Вдосконалення орієнтування в просторі і на листі паперу

Проводити роботу по орієнтуванню дітей в просторі, на плоскості за зразком, по мовленнєвій інструкції. Використовувалися ігрові завдання : «Виклади ялинку. будинок, човник ..тощо»; «Виклади в середині будинок, вгорі сонце, зліва від будиночка ялинка, справа квітка, внизу травичка», «Ялиночка стоїть між будиночком і дівчинкою », «Грибок виріс поряд з берізкою», «Їжачок сховався за кущик».

Формування  вмінь орієнтуватися на листі паперу. Використовувалися дидактичні ігри, ігрові вправи і трафарети .

         Формування графічних навиків, робота в зошиті в клітинку

Вчили дітей проводити прямі лінії,а також хвилясті, похилі, ламані в обмеженому просторі (на дошці, на листі паперу) і в напрямах зліва-направо, зверху – вниз. «Море хвилюється». «Клітка для лева» . «Дощик на ялинці» .

Проведення ліній по заданому контуру, позначеного крапками або пунктиром:

– вправи. « Дізнайся хто я ?», «Змалюй картинку», «Не відриваючи руки намалюй ялинку» .

Викладання узорів з плоских геометричних фігур і зарисовка їх. Штрихування –  хвилястими, круговими лініями, петлями, овалам  Зорові та слухові диктанти.

                                                                                                                                               Додаток 7

Графічний диктант «Лебідка».

Мета: розвиток вміння виконувати словесні вказівки дорослого, розвивати у дитини довільну увагу, просторову уяву, дрібну моторику пальців рук.

Обладнання: аркуш у клітинку, олівець.

Інструкція: Зараз ми з тобою будемо малювати різні візерунки. Потрібно постаратися, щоб вони вийшли красиві та охайні. Для цього слід уважно слухати мене, я говоритиму, на скільки клітинок і в який бік ти маєш проводити лінію. Проводь тільки ту лінію, яку я скажу. Наступну лінію потрібно починати там, де закінчилась попередня, не відриваючи олівець від аркуша.

Відступи 3 клітинки зліва, 4 клітинки зверху, постав крапочку і починай малювати: 1 клітинка вправо, 2 клітинки вниз, 1 клітинка вправо,  клітинка вверх, 1 клітинка вправо, 1 клітинка вверх, 3 клітинки вправо, 1 клітинка вниз, 1 клітинка вправо, 1 клітинка вниз, 1 клітинка вправо, 5 клітинок вверх, 2 клітинки вправо, 1 клітинка вниз, 1 клітинка вправо, 1 клітинка вниз, 2 клітинки вліво, 6 клітинок вниз, 1 клітинка вліво, 1 клітинка вниз, 6 клітинок вліво, 1 клітинка вверх, 1 клітинка вліво, 1 клітинка вверх, 1 клітинка вліво, 4 клітинки вверх.

                                                                                                                                               Додаток 8

1.   Вправи підготовки руки дитини до письма

Зустрілись пальчики: великий, вказівний, середній, безіменний і мізинець. Вони театр всі створили І всі до праці приступили.

Вправа 1

Лисеня-першокласник хоче дізнатися, чи вмієте ви малювати, писа­ти букви або слова.Але перш ніж розпочати роботу, давайте виконаємо пальчикову гім­настику, підготуємо руки до малювання й письма. Так ми будемо роби­ти і надалі.

Учитель показує вправу та декламує:

Олівець в руці катаю,      Поміж пальчиків кручу.      Неодмінно кожен палець      Будь слухняним я навчу.

Покласти олівець між вказівним, середнім і без­іменним пальцями. Крутити олівець, передавати його з одного пальця на інший.

Вправа 2

Перед тим, як виконувати графічні вправи, розімнемо пальчики.

Учитель декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.

Пальчику, пальчику, Де ти бував? Я з цим братом вліс ходив, А з цим братом борщ варив, З цим я кашки скуштував, А з найменшим заспівав.

Вправу виконувати два-три рази.

Вправа 3

Руки перехрещені тильним боком долонею до себе. Спочатку пальці обох рук стис­нуті в кулаки, потім пальці-промінці розкриваються, руки повертаються вправо-вліво.

У кінці віршика діти плескають у долоні.

Ясне сонечко в кімнату Дивиться в віконечко, Дуже раді всі малята, Плескають в долонечки.

Вправа 4

Долоні  трохи  зігнуті, кінчики  пальців торкаються (дах), середній палець правої руки піднято вертикально вгору (димар), кінчики мізинчиків торкаються один одного, створюючи пряму лінію (балкон).

Рідний дім Хай живе наш рідний дім — Тепло й затишно у нім.

Вправа 5

— А чи є у нас в річці риба? Може, ми дарма сидимо на березі та дивимося на  поплавок?

Голова риби — початок долоні, хвос­тик — пальчики, верхній плавець — великий палець. Долоня й пальці розслаблені, вони гнучко звиваються.

Краснопірки та йоржі, і колючі окуні так і грають в глибині.

 

Вправа 6

Учитель дістає з гілочки перший горішок.

— Білочка просить нас приготувати для горішків незвичайний кошик,

Його треба зобразити пальцями рук.

Кошик В руки кошик я беру, І горішок туди кладу.

 

Долоні повернені на себе, пальці спле­тені, лікті розведені в сторону. Долоні ніби­то роз'їжджаються, і між пальцями утво­рюються зазори. Великі пальці зображують ручку кошика.

 

Вправа 7

Жук Жук у жолудя питав: ─ Де ти шапочку  придбав? От якби мені таку – Був би красень я в ліску.

Пальці в кулачок. Вказівний та мізинчик розведені в сторони, дитина рухає ними, просуваючи руку по парті вперед.

 

Вправа 8

Акварель Намалювати можна нею Будинки, хмари і поля. Зелену затишну алею, Високі гори і моря.

Рука — це пензлик, пальці — волосин­ки. Плавними рухами «розфарбовуйте» зни­зу догори, справа вліво. Пальці мають бути м'якими й пружними.

Уявіть собі, що ви малюєте будинки, хмари, поля, алею, гори і моря, про які гово­риться у віршику.

Вправа 9

Ати-бати — йшли солдати, Ати-бати — на базар, Ати-бати, що купили? Ати-бати —самовар.

Дітям пропонується «перетворити» долоню на солдата: намалювати на тильному боці очі й рот. Пальцями учні показують, як солдати марширу­ють.

 

Вправа 10

Загадка від Мавпочки — Відгадайте загадку,  відгадку покажіть руками. Що за верхівець: Сам сидить верхи, А-ноги за вухами? (Окуляри)

Діти складають овали пальцями рук, підносять їх до очей.

 

Вправа 11

Оси Оса осі в осінні дні Сумні виспівує пісні. Тумани сиві на росі — Сховатись ніде вже осі.

Виставити середній палець, притиснути його між вказівним та безіменним, поворушити ним.

 

Вправа 12

Лис Лиса з лісу у село «Ку-ку-рі-ку» занесло. Заглядає лис у вікна: «Де ж це півень  кукурікнув?»

Обидві долоні зробити «ковшем», великі пальці підняти вгору, вказівні пальці та мізин­чики згинаємо всередину долоней, притискаємо один до одного. Середні та безіменні пальці утво­рюють вузьку «лисячу» мордочку.

 

Вправа 13

— Нам треба завести мотор у  машини і мерщій вирушати  в путь. Мчить машина За машинами. Шелестить Машина шинами.

Пальці рук, крім великих, складаються в замок. Це мотор. Великими пальцям робимо обєртові рухи.

Спочатку «мотор» працює швидко, потімпоступово оберти сповільнюються.

Вправа 14

— Відгадайте загадку – добавлянку. На дереві грається, Угору підіймається, На хвостику гойдається. І зветься це малятко — Веселе ... (мавпенятко). — Зобразимо мордочку мавпенятка. 

Середній та безіменний пальці притиснуті згори вели­ким. Вказівний і мізинчик трохи підняті вгору та зігнуті.

Вправа 15

Відгадай загадку Два кінці, два кільці – Посередині цвях. (Ножиці.)

Пальці правої руки стисну­ти в кулак, виставити вперед вказівний і середній. Рухати ними, імітуючи різання ножицями.

 

Вправа 16

─ Зобразимо наших півників пальцями руки. Півні Півень півневі співав: — Я сьогодні рано встав! Потімвилетів на пліт, Заспівав на цілий світ.

Долоню піднято вгору, вказівний палець спирається на великий. Інші пальці розведені та підняті вгору.

Вправа 17

Вовк Ходить хмуро між дубами, Хижо клацає зубами.           Весь, як є — жорстока лють, Очі так її і ллють. Зачаївся ось, примовк, Грізний звір, голодний вовк.

Робимо долоньками «пароплавчик», а з нього «вовка»: великі пальці розводимо в сторони. Вказівні пальці згинаються всередину долоней і утворюють лоба, а інші - складаються і«човником», утворюючи верхню та нижню щелепи.

 

Вправа 18

Вовк ведмедя розбудив: — Вже весна, гуляти йди! Виліз велетень з барлоги — Вовк тікає в ліс від нього.

Середній і безіменний пальці притисну­ті згори великим. Вказівний і мізинець трохи підняті вгору й зігнуті.

 

Вправа 19

Сьогодні малята. Копають грядки, Уперше в житті Вони садять квітки: Крокіс, чорнобривці, Нагідки, розмай — Квітуй-розквітай, Наш улюблений край!

Зімкнуті та трохи заокруглені долоні — пуп'янок квітки. Поступо­во пальці розводяться в різні боки та злегка погойдуються.

Вправа 20

У сови великі очі ─ Бо не спить вона щоночі. Сутінки надворі, А сова─ вдозорі.

Долоні розгорнуті до себе, великі пальці ви­прямлені від себе й переплетені (нібито чіпляють­ся один за одного). Великі пальці — голова пташ­ки, інші пальці — крила. «Помахайте крилами».

 

Вправа 21

Відгадайте, хто це? Хоч маленьке, а красиве, Як біжить, то в'ється грива. Копитцями туп-туп-туп, По каменю цок-цок-цок, (Лоша)

Зобразимо лоша руками. Права долоня на ребрі від себе. Великий палець догори. Згори на неї накладається ліва долоня під кутом, ство­рюючи пальцями гриву. Великий палець дого­ри. Два великих пальці утворюють вушка.

 

Вправа 22

— Мудра Сова питає, чи знаєте ви, чому вона  не любить сонце? Сова Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться, дзьоб гачком, великі очі, і не спиться їй щоночі.

Руки стиснуті в кулачки, пальці при­тиснуті, великі пальці, заокруглені вгорі, вказівніразом посунуті вперед.

 

Вправа 23

Соняшник На сонечко я схожий І сонечко люблю. За сонцем повертаю Голівоньку свою.

Руки перехрещені тильною стороною долоні до себе. Пальці-пелюстки розкриті. Руки повертаються вправо-вліво.

 

Вправа 24

У папуги Гоші, Було трохи грошей. Він на них собі купив Чобітки, пальто і бриль.

Долоня вгору, вказівний палець перекри­ває великий. Інші пальці підняті вгору й розче­пірені.

Вправа 25

Равлик Равлик лізе вздовж доріжки, То сховав, то випнув ріжки.

Пальці в кулачки, лівий трохи позаду правого, на правій руці — вказівний палець та мізин­чик розведені в сторони, дитина згинає і роз­гинає їх.

Вправа 26

Синьо-жовтий прапор маєм: Синє небо, жовте жито; Прапор свій оберігаєм, Він святиня, знають діти.

Перетворіть свої руки на прапорці. Розгор­ніть долоню правої руки від себе, великий па­лець опустіть униз (держак), інші пальці при­тисніть і спрямуйте вбік (полотнище).

 

Вправа 27

Едельвейс Едельвейс росте на скелі. Вище сосен і смерек. Біля сонечка оселі, Біля-гнізд орлів, лелек.

 

Зімкнуті й трохи заокруглені доло­ні — пуп'янок квітки. Поступово роз­вести пальці в сторони, трохи похита­ти руками і підняти їх угору.

 

Вправа 28

Дерево Має стовбур дерево, Багато гілочок. Листячком зеленим, Бавить діточок.

Притиснути руки тильною стороною одну до одної. Пальці розчепірити і підняти вгору. Ворушити кистями й пальцями.

Вправа 29

Зайчик Довгі вуха, куций хвіст, Моркву і капусту їсть.

Пальці стиснуті в кулачок. Виставити вгору вказів­ний і середній пальці. Ворушити ними, повертаючи руку в різні боки.

Вправа 30

—Що  плели з лози Зоя і Зіна? —  Сплетіть корзину  з пальців рук. Лозина до лозини — і зроблена корзина.

Долоні повернуті на себе, пальчики пе­реплетені, лікті розведені в різні сторони. Великі пальці утворюють ручку.

 

Вправа 31

Гуси Гуси, гуси, гусенята! Гусенят багато з Гната. — Гей, гиля!  — Гнатко гука! Відганяє гусака.

 Передпліччя випрямити вертикально. Долоня під пря­мим кутом. Вказівний палець спирається на ве­ликий. Усі пальці притиснуті один до одного. Двома руками діти зображують гусей.

 

Вправа 32

Чапа чапля біля річки — У червоних черевичках Чапу-чапу! Чап-чалап! Носить у хустинці Для малят гостинці.

Витягнути вниз вказівний та середній пальці, інші стиснути в кулачок.Імітувати пальцями ходу чаплі в ритмі вірша.

 

Вправа 33        

— Вирядимо наших чайок у політ. Над нами небо є блакитне, Над нами сонечко привітне. Над морем чайка проліта, Додому радо поверта.

Діти перехрещеними кистями рук зо­бражують помахи крил чайки, а потім  ру­ками зображують морські хвилі.

 

Вправа 34

Хомка Хомка, хомка, хом'ячок, Посмугований бочок.

Уявіть, що у вас на долоні сидить хом’ячок. Погладьте його спочатку мізинчиком, потім по черзі іншими пальцями. Злегка торкніться кін­чиками пальців (пучками) до його теплої шубки, але не притисніть сильно.

Вправа 35

Ялинку прикрашає Мороз на Новий рік. Дарунки всім вручає Казковий чарівник.

Долоні від себе, пальці пе­реплетені між собою (долоні під кутом одна до одної). Пальці ви­ставити вперед. Лікті до корпу­са не притискаються.

Вправа 36

Жук Жук у жолудя спитав: —Де ти шапочку придбав? От якби мені таку ─ Був би красень у ліску.

Пальчики в кулачок. Вказівний і мізинчик розве­дені в різні боки, дитина ворушить ними. Рука повіль­но просувається вперед по парті. У кінці вірша пальці стискаються в кулачок (упіймали жука), а потім кулак розтискається (відпустили комаху).

Вправа 37

Тишком-нишком вийшла мишка із нори. В шкряботушки ніс і вушка догори.

Середній та безіменний пальці впираються у великий. Вказівний і мізинець зігнуті в дуги та притиснуті до середнього і безіменного пальців.

 

Вправа 38

Їжачок Їхав лісом їжачок, Віз голчастий піджачок. Сироїжки він зривав, Їв та пісеньку співав.

Лікті на парті, долоні притиснуті одна до одної, пальці підняті вгору (голки). Великі пальці відвести до себе (мордочка).

Вправа 39

Цуценя Приніс учора татко Маленьке цуценятко. Воно із нами грається І зовсім не кусається.

Долоню покласти на ребро, повернути на себе. Великий палець підняти уго­ру, вказівний — зігнути, середній та безіменний — разом, мізинець опускається та підіймається.

У кінці вірша підставити вільну долоньку, як миску, погладити «цуценя» по голівці.

 

Вправа 40

Цап На полі цап, цап. М’ячик  хап, хап, Ніжкою  туп, туп. Борідкою трусь, трусь, Наче справжній футболіст.

Середній і безіменний пальці спираються на великий. Вказівний, і мізинець підняті вгору.

Вправа 41

Горобцю казала кішка: ─ Понявчи зі мною трішки. Та він знай собі ─ Цвірінь! А нявчати йому лінь.

Долоні розгорнуті на себе, великі пальці пе­реплетені — голівка птаха. Інші зімкнені паль­ці — крила. Швидко помахати ними.

 

Вправа 42

Щука вчила щученят, Зуби чистити щодня: ─Швидко щіточку бери, Не лінуйся, гарно три. Зуби треба берегти!

Діти плавними рухами зо­бражують щуку рукою до лік­тя. Паща щуки формується пальцями.

 

2. Пальчикова вистава

Ось Лесик і Улянка — Це веселі дітки. Ти їм казку прочитай, І виставу починай.

Вправа «ХАТИНКА» Між деревами — стежками, За деревами — хатинка. Там живе малят бабуся. А як звуть її? Катруся!

Вправа «МОРКВИНКА» «ПОМІДОР» 

У бабусі помідори Зав’язались — ціле море, Далі — морква й буряк Підростають залюбки.

Вправа «Огірочки»

Покажи, як росте огірочок На городі огірочки Переплутали рядочки, Поховались хтозна-де, І не кожен їх знайде.

Вправа «ПТАШКА»

Покажи, як літає пташка. У садочку вишні спіють — От малята по радіють! Птахи різні прилетять, З ними ягід поїдять.

 

Вправа «ЇЖАЧОК»

Ти хороший, їжачок, Скинь колючий піджачок: Я тебе узяв би в руки, Та чому ти весь з колючок.

Вправа «ЗАЙЧИК»

Покажи, як зайчик ворушить вушками.

А за садом у лісочку Малюки знайдуть грибочки, Ще зустрінуть там лисичку, Зайця, білку невеличку.

 

Вправа «СОСНА»

Покажи гілочку сосни. Білка весело стрибає, Шишки насосні зриває. Жаль, що не доспіли трішки У саду смачні горішки

Вправа «РИБКА»

Покажи, як пливе рибка. За городом невеличка Протікає в лузі річка. Чути, як вода шумить, Зрідка риба плюскотить.

Вправа «КУРЧАТА»

Покажи, як курчата клюють зерно. Тож малята до бабусі, До бабусі, до Катрусі, Завжди раді завітати, Ще й курчат нагодувати.

Вправа «КОШЕНЯ»

Покажи, як кошеня згортається клубочком. Он — веселі кошенята,  Люблять всіх наздоганяти. А клубочки— то забава Для малих найбільш цікава.

 

Вправа «БАБУСЕНІ ОКУЛЯРИ»

Це — бабусина хатинка. В ній — бабуся Катерина В окулярах і густині… Ти не бачиш  бо в хатинці!

 

Вправа «КОШИЧОК»

Попроси когось «назбирати» у твій «кошичок» ягід. Діти кошички візьмуть, Ягоди збирати йдуть. На варення і компоти, А якась стрибне до рота.

 

Вправа «ШВИДКІ НІЖКИ»

Пройди «ніжками» по доріжці спочатку повільно, потім швидше. Дощик з неба копотить. Хто боїться, той біжить. Де ти сонечко? Ти де? Хто за хмаркою знайде?

 

Вправа «КВІТОЧКА»

Покажи, як після дощику розкривається квіточка. Дощик землю поливає, Квітка наша розцвітає.

Вправа «ДО ПОБАЧЕННЯ!»

Помахай спочатку правою, потім

лівою, а наприкінці — двома руками.

До побачення, курчата

І кумедні кошенята!

Не сумуй так, їжачок!

Час малятам на урок.

 

 Додаток  9

Вправи з масажним м’ячиком.

Додаток 10

Дидактичні ігри  та вправи для розвитку дрібної моторики рук

Веселі мішечки «Тралі - валі»

Мета:

         Розширити знання дітей про злаки. Закріпити поняття «злакові        культури».

         Збагачувати та активізувати словник дітей словами,        відповідно до      теми «Злакові культури».

         Розвивати дрібну моторику,  мовлення дітей через компенсаторні    можливості організму та  через використання дотикового масажу     тильної і зворотної сторони долонь, тим самим покращуючи кровообіг    та обмінні процеси організму.

         Сприяти розвитку цікавості дітей до пізнання.

         Викликати у дітей радість і задоволення від гри.

Комплектність:

         8 мішечків з тканини, які наповнені злаками (пшеницею, рисом, вівсом,          кукурудзою, гречкою, пшоном, горохом, соняшниковим насінням);

         8 квіточок із кольорової тканини, серединки яких заповнені злаками.

Правила та хід гри:

         На початку гри  діти на вибір  беруть мішечок з наповненням у руки.       Потім за допомогою пальчиків на дотик відгадують, що знаходиться в мішечку і називають відповідний злак.

Варіанти гри:

Варіант І 

         Мішечками, в яких насипано злаки, робимо масаж, погладжуючи і розтираючи долоні верхньої та нижньої частини. Пальчики       виконують роль «щупальців».

Варіант ІІ

         Діти відгадують і називають злаки, які знаходяться в мішечку, а потім      кладуть мішечки на відповідні квіточки із відповідним злаком.

Варіант ІІІ

         Діти відгадують, що знаходиться в мішечку. Розповідають, які страви з    них готують і чим вони корисні для організму. 

Чарівний   килимок

Мета:

Розвивати пам'ять, увагу, уяву, дрібну моторику рук; вправляти у      подоланні труднощів, практичному та розумовому        експериментуванні, прояву віри у власні можливості; вдосконалювати        вміння використовувати здобуті уявлення для подальшого розширення     особистого досвіду,  чуттєво – практичного та інтелектуального         освоєння довкілля;поповнити та систематизувати базові знання дітей про одяг.

Навчати логічно мислити, порівнювати, робити правильний вибір; закріплювати знання про кольори та форму, просторові уявлення.

Комплектність: ігрове панно, на яке можна кріпити предмети одягу різного     кольору та форми, прикрашати його різними допоміжними елементами.

Варіанти гри:

Варіант І  (для розвитку пам’яті дитини):

         Використовуються кольорові карточки з сюжетом різного рівня      складності. Показати картинку дитині і попросити запам’ятати сюжет,       який зображений на ній, а потім заховати її.

         Запропонуйте дитині  самостійно відтворити сюжет на полі – килимі.

         В залежності від віку дитини та рівня його розвитку (5 – 10 сек) і     кількість разів показу карточки (1 – 4 рази).

Варіант  ІІ (для розвитку мовлення):

         Під час складання фігурки пропоную прокоментувати свої дії. в       залежності від віку потрібно задавати завдання і ставити запитання.      Наприклад:  Що  ти надів на ляльку? Перелічи.

         В якій послідовності ти одягав одяг?

         Якого кольору кофточка?

         Що ще буває такого кольору?

         Який колір подобається тобі більше всього?

         Як ти назвеш свою нову ляльку? Куди вона піде?

Варіант ІІІ (для розвитку уваги):

         Проводяться  ігри на тему: «Що змінилося?».

         Дитина уважно дивиться на готову композицію, створену самостійно        або  запропоновану дорослим. Потім просимо дитину відвернутися,       забираємо або замінюємо одну з деталей. Дитина повинна відповісти,    які зміни відбулися.

         Гру можна ускладнити: збільшити кількість змінених деталей,

         не приймати ні однієї деталі, тільки змінювати їх.

Варіант ІV (для  розвитку мілкої моторики рук):

         Зав’язувати та розв’язувати вузлики на товстих мотузках, шнурках;         заплітати косички, зав’язувати бантики;

         нанизувати на ліску ґудзики, бусинки, ягоди горобини;

         гратися з тонкою проволокою (з неї можна робити цікаві фігурки);

         гратися в пальчикові ігри з шнурками (плетення,  викладання букв тв.      цифр. предметів);

         розігрувати з допомогою пальців різні сценки, інсценувати римовані        вірші, історії, казки.

Сортування намистинок (бобів)

Мета: 

         Розвиток дрібної моторики, уточнення рухів пальців рук , координації        рухів; розвивати спостережливість, концентрацію уваги, мислення;

         розвивати вміння  порівнювати  предмети за формою, кольором,     величиною.

Комплектність: нитки, мисочки з намистинками різного розміру й різного       кольору, боби різної величини, коробочки, пінцети.

Правила та хід гри:

         Гру можна ускладнити, змінюючи розміри намистин і ємності відсіків.      Однак варто врахувати, що гра  досить складна й потребує від дитини       крайньої концентрації уваги та внутрішнього контролю. Якщо в дитини   намистина падає на тацю, вона завжди сама зможе виправити помилку.

         Гра вимагає великої точності в рухах. За кожну вдалу дію варто      заохочувати дитину, хвалити її.

Варіанти  гри

Варіант І

         Вихователь показує, як можна за допомогою пінцета перекладати    намистини  і пропонує дітям власноруч заповнити відсіки намисти-    нами. Коли ємність виявиться заповненою, намистини за допомогою   пінцета перекладають назад.

Варіант ІІ

         Дітям пропонують розкласти намистинки  по коробочках за кольором а   боби за величиною.

Варіант ІІІ

         Ведучий пропонує дитині зробити намисто. Можна запропонувати зробити намисто за зразком, а намистинки підібрати за формою й        кольором.

Пісочна анімація

Мета: 

         розвиток дрібної моторики трьох основних пальців руки (великого,

         вказівного й середнього), дотикові аналізатори .

         Розвивати фантазію, здатність створювати художні образи.              

         Закріплювати та розширювати знання дітей про властивості піску    (манної крупи).

         Виховувати у дітей естетичний смак.

Комплектність:

         Пісок (манна крупа) кольоровий картон (по порах року), об’ємні     форми.

Варіанти  гри

         Вихователь пропонує дітям насипати трьома пальцями пісок (манку)

         тонким шаром на картон  і створити (намалювати пальчиками чи     об’ємними формами)  сюжет на задану тему.

Фантазії із прищіпок

Мета:

Розвивати координацію дрібних рухів пальців рук, тактильні та колірні відчуття;

розвивати  інтелект дітей та креативне мислення, фантазію, творчу уяву, пам’ять, увагу,спостережливість, просторове сприйняття,  зв’язне мовлення;

Сприяти взаємодії між мовленням та рухами пальців рук.

Активізувати емоційну сферу дітей.

Розширити знання дітей про навколишній світ, об’єкти та явища  природи.

Формувати уявлення про величину; вдосконалювати вміння  дітей розрізняти та групувати предмети за величиною та кольором, сприяти їх сенсорному розвитку.

Виховувати естетичний смак, чуття композиції.

Виховувати у дітей самостійність та ініціативність, старанність, наполегливість.

Виховувати доброзичливі взаємовідносини, вміння  дотримуватися інструкцій дорослого.

Комплектність: жовті, червоні, сині картонні кружечки, геометричні фігури (площинні) різних кольорів , великі і маленькі прищіпки жовтого, зеленого, синього, червоного, білого та коричневого кольорів,  силуетні  зображення та набір карток  відповідно до лексичних тем, килимок жовтого кольору .

Правила та хід гри:

-         нагадати дітям про обережне поводження з прищіпками.

-         Під час  проведення ігор з прищіпками бажано використовувати заклички, потішки загадки та інший матеріал пізнавального характеру.

-         Надавати дитині можливість самостійно виконувати те чи інше завдання, проявляти та втілювати креативні фантазії  в самостійній творчій  діяльності.

-         Гру можна проводити індивідуально або з підгрупою дітей.

Варіанти гри:

І. Створення об’єктів та явищ природи

-         подаруємо промінчики для сонечка (великі, маленькі, великі і маленькі);

-         дощова хмаринка(прикріпити прищіпки до мотузочок або одна до одної);

-         морська хвиля (зигзагоподібна форма).

ІІ. Рослинні фантазії:

-         колючки на кактусі, листочки на квітах;

-         чарівні квіти (одного кольору та різнобарвні, з допомогою геометричних форм та лише з прищіпок);

-         овочі та фрукти (гичка для бурячка та моркви, ананаса; силуетне створення за уявою);

-         грибочки (ніжка);

-         травонька – муравонька (висока, низенька, густа, пожовкла);

-         ялинка (підібрати за кольором, прикріпити прищіпки попарно, прикріпити під кутом до «стовбура»,  створити об’ємну ялинку)

ІІІ. Маленькі помічники:

-         прикрась баночку, коробочку (закріпити прищіпку на  стінках предметів, прикрасити одним кольором або різними, великими чи маленькими і т. д.);

-         посушимо білизну (закріпити  клаптики  матерії  прищіпкою відповідного кольору);

-         побудуємо парканчик;

-         змоделюємо одяг лялькам.

-          

ІV. Веселі фігурки (з допомогою геометричних форм):

-         Телевізор (антена);

-         Столик (ніжки);

-         Їжачок (колючки);

-         Робот (тулуб, руки, ноги);

-         Будиночок (дах) та ін..

V. Викладання картин, складання  казок та веселих історій з утвореними  силуетами та образами.   

Гра "КОЛЬОРОВІ КУЛЬКИ"

Мета: Познайомити дітей із ігровим матеріалом: панно, гумові м’ячики. Закріпити знання про кольори та їх відтінки. Вправляти в узгоджені іменника з прикметником. Розвивати дрібну моторику рук. Виховувати уміння грати разом, дотримуватися інструкцій дорослого.

Комплектність: ігрове панно, гумові м’ячики із шипами.

Правила та хід гри: Перед грою  педагог загадує дітям загадку - вірш:

Хоч і їсть лише повітря –
Потовстішає за мить;
Як наїсться, то без вітру
До хмаринок долетить.

Після того, як діти відгадують загадку, педагог розкладає ігрове панно, діти обстежують гумові м’ячики, знаходять доріжки за кольором. Кожна дитина прокочує гумовий м’ячик у напрямку до повітряної кульки такого ж кольору. Дитина прокочує м’ячик долонею правої руки від кінця нитки до повітряної кульки, у зворотному напрямку дитина котить його долонею лівої руки.

Варіанти гри:

І. М’ячик слід прокочувати пальчиками правої руки до повітряної кульки, у зворотному напрямку дитина котить його пальчиками лівої руки. Можна прокочувати м’яч окремо кожним пальцем. Як ускладнення, діти можуть промовляти слова вірша - загадки про кульку, або промовляти: "Я кочу зелений м’ячик до зеленої кульки".

ІІ. Панно можна використовувати для закріплення навичок узгодження іменників з прикметниками. Дитина прокочує кульку по хвилястій лінії, називаючи предмети, які бувають такого ж кольору. Спочатку педагог накладає на кульки різноманітні предмети певного кольору, потім діти по пам’яті називають предмети. Наприклад: сонечко жовте; кульбабка жовта; лимон жовтий тощо.

Гра "ДОЩИК"

Мета: Розширити знання дітей про явища природи. Закріпити поняття: "хмари", "грім", "дощ", "блискавка", "град", "гроза", "снігопад". Збагачувати та активізувати словник дітей словами, відповідно до теми "Явища природи". Вчити чітко вимовляти назву природного явища; добирати до іменників відповідні дієслова (дощ йде, грім гримить, блискавка блищить, хмари пливуть тощо). Розвивати зв’язне мовлення, навчаючи дітей складати розповіді про явища природи. Розвивати дрібну моторику рук. Виховувати спостережливість, самостійність.

Комплектність: Ігрове панно, на яке можна кріпити на ліпкій стрічці неживі об’єкти природи, 5 дерев’яних або гумових м’ячиків.

Правила та хід гри: На початку гри діти отримують м’ячики. Кожна дитина повинна прокотити м’ячик по панно до відповідного явища у природі, яке називає педагог, знизу вверх пальцями лівої руки та вернути м’ячик зверху вниз по панно пальцями правої руки.

Варіанти гри:

І. Прокочуючи м’ячик, дитина чітко промовляє назву природного явища.

ІІ. Прокочуючи м’ячик, дитина спочатку разом з педагогом, а потім самостійно промовляє вірш про дане явище.

ІІІ. Панно можна використовувати для закріплення уміння дітей добирати до іменника-назви явища відповідне дієслово. Наприклад, прокочуючи м’ячик до блискавки, промовляє: "Блискавка блищить, випромінює".

ІV. Перед грою педагог може запропонувати дітям обрати для себе будь-яке явище, яке розташовано на панно; згадати, що вони знають про це явище і, прокочуючи м’ячик, розповісти про нього.

Гра "Пішли ніжки у танок, та взули чобіток"

Мета:  сприяти розвитку пізнавальної  та мовленнєвої  активності, продовжувати  вчити оперувати поняттями «лівий  - правий»;

закріплювати назви геометричних фігур та вміння використовувати їх для прикраси;

підтримувати бажання знаходити парні предмети відповідно кольорової гами;

розвивати логічне мислення, фантазію та дрібну моторику рук. 

Розвивати вміння використовувати елементи народного фольклору (забавлянки, потішки, скоромовки, лічилки) під час гри.

Виховувати базові якості: спостережливість, креативність, самовладання відповідальність.

Комплектність:  3 килимки у вигляді стопи, вирізані з тканини різнокольорові  силуети чобітків, геометричні фігури,  різнокольорові бусинки та ниточки.

Правила та хід  гри: На підлозі лежать різнокольорові килимочки  у вигляді стоп.  В корзинках знаходяться вирізані з тканини різнокольорові чобітки.

Варіанти гри:

І. Діти знаходять пару чобітків  певного кольору, викладають їх на килимок і прикрашають геометричними фігурами.

 ІІ. Діти серед набору різнокольорових  чобітків  відшукують пару, а потім прикрасу відповідного кольору.

ІІІ. Викласти за допомогою  ниточок  пару чобітків відповідного кольору.

                   Вправи для  розвитку дрібної моторики рук дітей дошкільного віку

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

1.     Квасолеві ванни.

В миску чи коробку насипте квасолю або горох, киньте туди дрібні іграшки та все це перемішайте. Нехай малюк занурює руки у квасолю та витягує іграшки. Така ванна сприяє розвитку координації пальчиків.

2.     Ліплення з різних матеріалів (тісто, пластилін, глина).

Окрім очевидного творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість і рухливість пальців.

3.     Ігри з крупами.

 Нехай малюк перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і більш дрібні крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу (тримаючи у пучці, за допомогою ложки), розтирає в руках, малює, викладає узори чи незвичайн предмети .

Ігри з манною крупою – на тацю насипте манку і водіть пальчиком чи паличкою, зображуючи букви. Цифри, різні малюнки.

Чарівне сито. Висипте  у сито із однієї склянки рис, а з другої – манку. Все гарненько перемішайте і запропонуйте дитині розділити крупи. Поясніть, що в цьому завданні вам допоможе сито.  Радійте разом з малюком досягнутому результату. Не забудьте прибрати розсипані крупи разом з малюком.

Готуємо обід. Налийте в чашку води. Приготуйте  сіль, цукор,  будь – який сік, борошно, горох.

Проекспериментуйте. Що станеться з матеріалом у воді – що розтане, а що ні; що зафарбує воду, а що ні. Допоможіть малюкові  оволодіти дії з ложкою (пересипання, помішування). Таким чином ви можете приготувати обід чи ліки для ведмедика.

4.     Мозаїка.

При складанні різноманітних ігор-мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвиваються кмітливість і творчі здібності.

5.     Ігри та гімнастика для пальчиків.

Цим веселим заняттям присвячено багато книг. Та й народна творчість подарувала нам „сороку-ворону”, „ладки”, „козу рогату” тощо. Ігри та гімнастика для пальчиків сприяють всебічному розвитку дитини, зокрема її мовлення.

6.     Шнурівки.

Вони чудово розвивають дрібну моторику рук, до того ж завдяки їм малюк чудово оволодіває практичною навичкою шнурування взуття. Найпростішу шнурівку можна зробити власноруч. Візьміть картон, виріжте з нього знайомий для дитини об’єкт (яблуко, їжачка тощо) та зробіть по контуру дірки за допомогою дірокола. В ці дірки малюк має просовувати шнурочки. Також можна „пришнурувати” один об’єкт до іншого (їжачок несе яблуко тощо).

7.     Ігри з ґудзиками та намистинками, бісером.

Нанизування на нитку намистинок чи бісеру, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.

Можна нашити на одну тканину ґудзики різних розмірів, а на іншу – різні петельки. Дитина, застібаючи ґудзики, тренуватиме пальчики, одночасно засвоюючи поняття „великий – маленький”.

Намистинки та бісер перемішайте. Нехай малюк розкладе їх за кольором, розміром, формою в різні коробочки. Запропонуйте брати  намистинки двома пальчиками. Знайдіть час разом з дитиною нанизати намистинки і зробити красиві буси для бабусі.

8.     Ігри з застібками(кнопки, шнурки, блискітки, липучки, крючки).

На цупку тканину нашийте кнопки,  блискітку та інші матеріали і потренуйтесь  в їх використанні: зігрійте мишку в рукавичці,

         надіньте на ведмедика желет, а на мавпочку спідничку і т.д.

9.     Пазли.

Яскраві картинки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.

10.                        Катання долонькою олівців, кульок, пластмасових пляшок,  

 горішків, огірків та ін..  по столу чи іншій поверхні.

 Таке заняття масажує долоні та покращує координацію рухів кисті.

11.                        Ігри з прищіпками. 

Розвивають  дрібну моторику, просторову уяву, сприяють розвитку інтелекту і мислення, а також становленню мови.

         Покажіть дитині як правильно їх брати, «відкрити», «одягнути».  Розкажіть дитині, що прищіпки – це маленькі рибки. Вони плавали в морі і зголодніли. Покажіть як вони відкривають ротики – відкрийте прищіпки, нехай дитина спробує нагодувати їх.

Прикріпіть  прищіпку  до любого плоского предмету (картонки, тарілки, лінійки) і запропонуйте дитині зробити те ж саме.

         З часом завдання можна ускладнювати – прикріпити прищіпки до натягнутого шнура, повісити випрану  іграшкову білизну , тощо.

         Щоб ігри були цікавими – зробіть картонні заготовки (силуети сонечка, ялинки, квіточки, хмаринки).  Дитині  буде набагато цікавіше  прищіпувати  до квіточки пелюстки, а до хмаринки –  краплі дощу.

         Можна прикрасити різні баночки, коробочки, закріплюючи  прищіпки на їх стінках. Коли малюк закріпить прищіпки, запропонуйте йому зняти їх і вкинути  всередину банки чи коробки.

         Візьміть різнокольорові прищіпки і прикріпіть їх в різних місцях кімнати. Скажіть дитині, що до вас прилетіли жучки, але вони вирішили пограти з малюком у схованки.  Відшукайте їх і складіть в коробку.

12.                        Намотування  ниток на катушку, клубок.

13.                       Ігри з кришечками.

Дайте дитині  декілька різних за формою і розміром баночок, пляшечок. Поряд покладіть кришечки. Нехай малюк спробує  підібрати кришечку до баночки (пляшки). Дитина тренуватиме пальчики, розвиватиме мислення і окомір.

Додаток 11

Пам’ятка для батьків:

І. Щоденно масажуйте кисті рук дитини м’якими рухами та розминайте кожен пальчик, долоньку, зовнішній бік кисті, а також передпліччя. Це дуже корисні вправи, що чудово активізують мовні центри мозку. Крім того, такий масаж здійснює позитивний вплив на імунітет, на загальний розвиток і контакт між мамою та дитиною.

ІІ. Використовуйте підручні матеріали та іграшки, які  ваш малюк знайде в своїй оселі  і проявить до них цікавість.

 ІІІ. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно.

ІV. Вдосконалюйте навички самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків.

V. Пропонуйте  дитині вправи  та супроводжуючі тексти доступні її віку.

VI. Упроваджуйте ігри на розвиток дрібної моторики рук у повсякдення:  йдучи з малюком за руку, трохи масажуйте долоньку, на прогулянці дозвольте потерти пісок та зібрати у відерце дрібні камінчики,

готуєте з тіста – дайте малюкові шматочок, нехай помне його.

VII. Багато розмовляйте з малюком, обговорюйте все, що відбувається довкола. Зовсім скоро він стане повноцінним учасником діалогу.

VIIІ.  Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

Веселих і корисних ігор вашій дитині

та її маленьким пальчикам!

Додаток 12

Розфарбовки